Турецький уряд планує ухвалити закон проти іноземного впливу, який викликає серйозне занепокоєння у журналістів, правозахисників та представників громадянського суспільства. Законодавчий акт спрямований на боротьбу з тими, хто знаходиться під впливом закордонних структур та може завдати шкоди національним інтересам Туреччини. Документ передбачає до семи років ув’язнення за діяльність, яка нібито йде на шкоду державній безпеці чи зовнішній політиці.
Як пише Bloomberg, активісти вже вбачають у новому законі загрозу придушення інакодумства, до того ж розмиті формулювання у законопроекті можуть дозволити владі застосовувати репресії щодо опозиції. Інан Акгун Алп, депутат Республіканської народної партії, наголосив, що такі закони створюють сприятливе підґрунтя для встановлення ще жорсткішого авторитарного режиму, де будь-яка критика уряду може бути розцінена як загроза національним інтересам.
Ердоган за останні роки впровадив численні закони, що обмежують свободу слова, зокрема закон про “дезінформацію”, за порушення якого передбачено до трьох років в’язниці. Критики вважають, що цей закон дозволяє владі переслідувати тих, хто відходить від офіційної позиції уряду. За даними Комітету захисту журналістів, Туреччина займає 10-те місце в світі за кількістю ув’язнених журналістів, тоді як раніше країна неодноразово навіть лідирувала за цим показником.
Мустафа Кулелі, віце-президент Європейської федерації журналістів, наголосив, що проект про іноагентів може загрожувати звичайній журналістській та правозахисній діяльності через його розпливчасті формулювання щодо відповідальності за “злочини” проти держави.
Чи намагається Туреччина стати союзником Росії
Ухвалення закону Туреччини про іноземних агентів має схожість з політикою Росії щодо придушення опозиції. Нагадаємо, що в Росії також функціонує закон про іноагентів. Він був ухвалений у відповідь на протести проти повернення Путіна на пост президента на президентських виборах 2012 року та був покликаний обмежити діяльність незалежних Недержавних організацій. Він вимагає, щоб будь-хто, хто отримує “підтримку” з-за меж Росії, або перебуває під “впливом” з-за меж Росії, зареєструвався і оголосив себе “іноземним агентом”.
Що ще цікаво, це те, що Ердоган, слідуючи методам Путіна, подав заявку на приєднання до БРІКС, проте в Кремлі до нього ставляться з недовірою. Путін, який хоче зробити з БРІКС потужний блок для протистояння Заходу, розглядає участь країни-члена НАТО як виклик. До того ж, нещодавні поставки турецької зброї Україні викликали обурення російської сторони, а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відкрито критикував Туреччину за її підтримку українських сил.
Нагадаємо, що ще до повномасштбаної війни Росії проти України диктатор РФ нагло брехав, що Росія не є стороною конфлікту на Донбасі. Він також заявляв, що використання турецьких безпілотників Bayraktar на Донбасі порушує Мінські угоди.
