У Польщі опозиційна партія “Право і справедливість” (ПіС) 3 грудня внесла до Сейму законопроєкт, який має на меті полегшити кримінальне переслідування за заперечення злочинів проти поляків на Волині. Закон вказуватиме на конкретні організації, які стояли за Волинською трагедією. І ці організації будуть українськими, повідомляє портал Niezalezna.pl.
Проєкт закону, якщо його буде ухвалено, приведе до внесення змін до Закону про польський Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та до Кримінального кодексу країни. Проєкт пропонує уточнити перелік злочинів, які розслідує Інститут.
У законодавство хочуть додати фразу “злочини членів і колабораціоністів Організації українських націоналістів фракції Бандери (ОУН-Б) та Української повстанської армії (УПА), а також інших українських формувань, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом”. Закон також визначить конкретні організації, які стояли за Волинською трагедією.
“Метою пропонованої поправки є запобігання поширенню брехні про злочини геноциду на Волині, а також припинення героїзації ідеології Організації українських націоналістів бандерівської фракції (ОУН-Б) та Української повстанської армії (УПА)“,– йдеться в обґрунтуванні законопроєкту.
На думку авторів проєкту, одразу після Другої світової війни “почалося створення неправдивої інтерпретації подій, знищення і фальсифікація доказів, заперечення, приховування і замовчування злочинів, а також висування виправдань для них”.
“Сьогоднішня Україна продовжує проводити історичну політику, яка заперечує факт і, зокрема, масштаби геноциду, вчиненого ОУН-Б та Українською повстанською армією”, – наголошують у ПіС.
Автори проєкту нарікають, що у Польщі такої політики дотримуються “як представники найвищої української влади (йдеться, мабуть, про скандал с заявами Дмитра Кулеби у серпні 2024 року), так і окремі громадяни України або громадяни Польщі українського походження.
“Які іноді публічно виступають у Польщі з промовами та співають пісні, прославляючи злочинців ОУН(Б) та Української повстанської армії, зокрема Степана Бандеру”, – стверджують автори ініціативи.
За їх словами, це тим більш кричуще, якщо врахувати, що з 24 лютого 2022 року Польща і поляки надали та надають Україні та українцям величезну військову, матеріальну та гуманітарну допомогу на кілька десятків мільярдів злотих.
Ексгумація жертв Волинської трагедії
Волинська трагедія сталася у 1943 році. Згідно з історичними даними, польська Армія Крайова та Українська Повстанська Армія (УПА) влаштували “етнічні чистки” поляків та українців. Тоді загинуло понад 100 тисяч поляків та близько 40 тисяч українців. Це зараз одна з найзагостреніших тем у відносинах між країнами. Наприклад, польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш твердо заявив, що поляки мають намір блокувати вступ України до Євросоюзу, поки Київ не розв’яже чутливе питання про ексгумацію жертв Волинської трагедії.
Польська сторона неодноразово наголошувала на бажанні провести ексгумацію тіл загиблих. Проте до цього часу не отримала згоду від української сторони. У вересні міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш взагалі заявив, що Варшава не підтримає вступ України до ЄС, поки не буде врегульовано питання ексгумації жертв Волинської трагедії.
Згодом у МЗС України заявили, що Київ має достатньо політичної волі та дипломатичних інструментів для вирішення найскладніших питань у відносинах з Польщею. Для прискорення вирішення цього питання в Україні сподіваються на співпрацю з польськими організаціями, такими як Інститут національної пам’яті та іншими.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 26 листопада 2024 року провів переговори зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою. У їх рамках вони досягли домовленостей у питанні проведення ексгумації жертв Волинської трагедії на території України. Київ не чинитиме перешкод полякам у цьому питанні, а вони своєю чергою підтримають вступ нашої країни до ЄС.
