Чоловік отримав дзвінок від Київстару з повідомлення щодо проведення ремонтних робіт на вежах оператора. Згодом у нього на телефоні зник мобільний зв’язок та доступ до інтернету, а також він дізнався про списання з карток ПриватБанку коштів у загальній сумі 39 725 гривень.
Про це йдеться у рішенні Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, опублікованому 17 квітня 2025 року.
03.09.2022 року на мобільний телефон чоловіка, що використовувався ним як фінансовий номер в системі «Приват-24», надійшов дзвінок від нібито працівника Київстар. Йому повідомили про проведення ремонтних робіт на вежах оператора, внаслідок чого з метою збереження доступу до мобільного зв’язку абонент повинен підтвердити підключення до іншої вежі мобільного оператора Київстар. Для цього надійде повідомлення та перетелефонує представник компанії, який повідомить детальні інструкції з приводу переходу до іншої точки підключення до мережі Київстар на момент ремонтних робіт. В цей же день громадянину повторно зателефонували, після чого у нього зник мобільний зв’язок та доступ до мережі інтернет.
03.09.2022 року чоловік звернувся до ПрАТ «Київстар» з іншого номеру телефону та просив заблокувати його телефон, оскільки ним заволоділи шахраї. Запідозривши, що до рахунку в банку може бути здійснений несанкціонований доступ, негайно вчинив дії щодо повідомлення банку про втрату ним доступу до фінансового номера та вимагав заблокувати карти. Шахраї заволоділи коштами, що знаходились на рахунках відкритих АТ КБ “ПриватБанк” у загальній сумі 39 752 гривень. За його заявою було почато досудове розслідування та внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.
“Вина АТ КБ «ПриватБанк» у здійсненні транзакцій по рахунках позивача відсутня, а обставини в позові не відповідають дійсності, збитків клієнту не завдано, а кошти були перераховані на його ж рахунок, відкритий в АТ ”Ощадбанк”, – заявили в ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов чоловіка. Дії ПриватБанку щодо проведення будь-яких операції, що вчинені в період часу з 3 вересня 2022 року по 5 вересня 2022 року по карткових рахунках, визнали неправомірними та такими, що призвели до порушення його прав, як споживача банківських послуг. Односторонній правочин вчинений 3 вересня 2022 року про розірвання договору (угоди) від 31 жовтня 2016 року, який укладено між ПриватБанком та ним, визнали недійсним.
ПриватБанк зобов’язали відновити на картковому рахунку залишок коштів станом на 3 вересня 2022 року в сумі 23 752 гривень. Правочини у формі використання кредитного ліміту за картковим рахунком (договір від 18 грудня 2021 року), відкритим в ПриватБанку в сумі 16 тисяч гривень з моменту їх укладення – визнали недійсними без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Транзакції використання (зняття/перерахування) коштів з карткового рахунку, що відкритий в ПриватБанку на його ім’я, вчинені в період часу з 3 вересня 2022 року по 5 вересня 2022 року, визнали нечинними.
Нарахування ПриватБанком по кредитних коштах на картковому рахунку, процентів за користування кредитними коштами в тому числі неустойки (штрафи, пеня), комісії з дня здійснення неналежних транзакцій (розрахунків) з 3 вересня 2022 року. ПриватБанк зобов’язали припинити нарахування за карткою/рахунком щомісячних платежів за користування кредитними коштами з 3 вересня 2022 року.
“Судом встановлено факт звернення позивача до банку та поліції з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача дійсно було відсутнє волевиявлення на вчинення таких банківських операцій як розірвання договору, переказ коштів на суму 23 752 гривень та 16 тисяч гривень з карткових рахунків, які йому відкрито АТ КБ «ПриватБанк». Натомість відповідачем не надано жодного переконливого доказу, що вказані операції були здійснені позивачем, або третіми особами з використанням розголошених позивачем авторизаційних даних. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними”, – наголосив суд.
