У месенджері Telegram одна жінка отримала повідомлення з посиланням, що пропонувало грошову допомогу для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Перейшовши за цим посиланням, вона надала свої персональні дані, що призвело до списання 40 448 гривень з її кредитної картки ПриватБанку. Ця інформація міститься в рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 17 липня 2025 року.
На початку лютого 2023 року жінці почали надходити сповіщення через додаток «Приват-24» про відкриття кредитної картки «Універсальна» та укладення кредитного договору. Внаслідок цього було списано кредитні кошти у розмірі 40 448 гривень. Жінка заблокувала картку через підозру щодо несанкціонованого доступу до її фінансового номера телефону та повідомила про це правоохоронцям. У зв’язку з цим триває досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, де її визнано потерпілою.
“9 лютого 2023 року у Telegram позивачка отримала фішингове посилання від шахраїв, які обіцяли грошову допомогу для ВПО. Перейшовши за цим посиланням, жінка передала шахраям свої дані, такі як пін-код картки, номер картки та фінансового телефону, а також підтвердила зміну пароля у Приват-24. Про зміну пароля вона отримувала повідомлення на свій фінансовий номер, як це підтверджується архівом SMS-банкінгу. Після передачі даних шахраї отримали доступ до кабінету Приват-24 клієнтки. Самостійно надані клієнтом дані на фішинговому сайті дозволили шахраям виконати зазначені операції”, – зазначили в ПриватБанку.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд відмовив жінці в задоволенні її позову. Вона самостійно надала доступ третьим особам до свого акаунту в Приват-24, і вхід відбувався під її авторизацією із використанням її фінансового телефону.
“Позивачка в суді підтвердила, що перейшла за посиланням, яке їй надіслали через Telegram, для отримання грошової допомоги для ВПО. Це підтвердили й інші дані зі свідчень, включаючи запис телефонної розмови з працівником банку, прослуханий у суді. Позивачка самостійно надала дані третім особам, внаслідок чого вхід в кабінет було здійснено під її авторизацією. За таких обставин, є всі підстави вважати, що указана конфіденційна інформація була розголошена особисто власником карток, що дозволило третім особам зняти кошти з її рахунку. Суд наголошує, що клієнт несе відповідальність за контроль руху коштів на своєму рахунку та зобов’язаний невідкладно повідомляти про несанкціоновані операції. Контраверсійні доводи позивачки, що невідомі особи заволоділи її коштами, не були підтверджені належними доказами, зокрема вироком суду в кримінальному провадженні. Тільки рішення суду, яке набрало законної сили, є обов’язковим для розгляду справи про правові наслідки дій осіб, щодо яких воно ухвалено. Тому факти порушення кримінального провадження не засвідчують неправомірного заволодіння коштами позивача. Однак, суд підкреслює, що позивачка має право заявити цивільний позов про відшкодування шкоди”, – підсумував суд.
