Жінка дізналася, що шахраї в її ім’я оформили кредит у ПриватБанку на 47 499 гривень. Вона вважає, що не зобов’язана повертати ці кошти. Це стало відомим завдяки рішенню Обухівського районного суду Київської області, опублікованому 29 вересня 2025 року.
22.02.2022 року жінка уклала договір банківського рахунку з АТ КБ «ПриватБанк» шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг «Кредитні картки» та «Оплата частинами/Миттєва розстрочка». В результаті договору вона отримала кредитну картку, термін дії якої закінчується у 02/26, тип універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Пізніше, через несанкціонований доступ до її облікового запису невідомими особами, на її ім’я було оформлено кредит в ТОВ «Швидко гроші» на 8 тисяч гривень, а також споживчий кредит в магазині «Comfy». За даними банку, вона дізналася, що кредитний ліміт було збільшено до 50 тисяч гривень, і була подана заява на кредит «Оплата частинами» на 47 499 гривень, яка нібито була підписана її електронним підписом, після чого був виданий споживчий кредит на зазначену суму. У відповідь на запит до Служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк» від 17.10.2023 року, банк повідомив, що переказ коштів з картки був здійснений через систему дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24. Вхід у Приват-24 був виконаний під авторизацією клієнтки. У зв’язку з цим жінка звернулась до поліції, де було відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 КК України від 11.10.2024 року. Вона вважає, що відповідальність за шахрайські дії невідомих осіб не повинна покладатися на неї, і тому звернулась до суду з позовом.
Представниця АТ КБ «ПриватБанк» на суді заперечила проти позову, просячи відмовити в задоволенні вимог. Вона пояснила, що жінка не обережно надала шахраям доступ до свого фінансового номера, добровільно ввівши комбінацію цифр, які їй надали невідомі. Хоча клієнтка була введена в оману, вона сама надала доступ до свого особистого кабінету. Умови договору були погоджені раніше, а заявка на приєднання була підтверджена. ОТР-пароль надіслали на її номер через додаток «Приват-24», тому банк не несе відповідальності за її дії. Одноразовий цифровий пароль визнається електронним підписом.
Що вирішив суд?
Суд частково задовольнив позов жінки. Він постановив розірвати кредитний договір від 9 жовтня 2023 року, укладений між нею та «ПриватБанком» через підписання анкети-заяви про кредит «Оплата частинами» з платіжної карти «Універсальна» на 47 499 гривень. Банк має закрити кредитну картку, видану на ім’я жінки, і припинити нарахування відсотків за кредитом за цією карткою (кредитний договір від 9 жовтня 2023 року).
“Несанкціонований вхід 09.10.2023 року до облікового запису позивачки був здійснений з нетипового пристрою, використання якого зафіксовано лише у день проведення спірних операцій з координатами геопозиціювання, що відповідають м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області. Зазвичай авторизації за її обліковим записом відбувалися з іншого пристрою. 09.10.2023 року під час проведення спірних несанкціонованих банківських операцій від її імені, остання перебувала за місцем своєї реєстрації та постійного проживання. Однак, 09.10.2023 року, коли громадянка перебувала у себе вдома у місті Обухів, третя особа виготовила дублікат SIM-картки з відповідним номером, здійснила вхід до системи інтернет-банкінгу від її імені та оформила кредит за програмою банку “Оплата частинами” у магазині торгівельної марки “Comfy” в м. Кривий Ріг”, – наголосив суд.
