Жінка втратила 58 810 гривень з кредитної картки. ПриватБанк відмовляється повертати ці кошти, оскільки клієнтка сама надала доступ до свого фінансового номера. Це стало відомо з рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області, опублікованого 16 вересня 2025 року.
8 квітня 2025 року жінка виявила, що з її карткового рахунку було здійснено шість переказів на рахунок невідомої особи. Загальна сума неправомірно списаних коштів становить 58 810 гривень. Вона негайно зв’язалася з АТ КБ “ПриватБанк” по телефону 3700. Під час розмови з консультантом обліковий запис у Приват-24 було заблоковано. Оператор порадив звернутися до поліції, а після відкриття кримінальної справи подати разом з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву про повернення списаних коштів.
9 квітня 2025 року жінка подала письмову заяву до поліції, в якій зазначила, що 8 квітня 2025 року невідома особа, скориставшись вільним доступом під час воєнного стану, отримала доступ до її акаунту у додатку “Приват-24” та викрала 58 810 гривень. Інформація була занесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 185 КК України. Жінка отримала витяг з ЄРДР у поліції та звернулася до АТ КБ “ПриватБанк” із заявою про повернення коштів, списаних 8 квітня 2025 року. Вона наголосила, що списання відбулося без її згоди, при цьому банк не звернувся з запитом до неї для підтвердження платіжних операцій. Вона не втратила картку і не надавала доступу стороннім особам, а особисті дані картки ніколи не повідомляла.
“Саме позивачка вчинила активні дії, надавши шахраям доступ до свого фінансового номера і зайшла в застосунок, отриманий від неперевіреного джерела. Вона мала обов’язок обережно зберігати доступ до своїх даних, чого не виконала, внаслідок чого відповідальність за втрату покладається на неї”, – йдеться у відповіді ПриватБанку.
Що вирішив суд?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона сама розблокувала свій мобільний телефон і перейшла в невідомий застосунок з Telegram-каналу, отримавши інформацію від особи, яка представилася співробітником банку. Через це банк не зміг запобігти несанкціонованому доступу до її фінансових даних.
“Позивачка винна у сприянні шахраям шляхом надання доступу до її особистих даних, що призвело до переказу коштів. Враховуючи, що переказ коштів стався через її активні дії і відсутність належних доказів порушення банком правил, позов не підлягає задоволенню”, – зазначив суд.
