ПриватБанк вимагає від клієнтки погашення кредитної заборгованості у розмірі 91 087 гривень, проте вона відмовляється, оскільки борг виник через шахрайські дії, які призвели до втрати коштів з її рахунку. Це зазначено у рішенні Святошинського районного суду Києва, опублікованому 13 травня 2025 року.
3 лютого 2021 року чоловік звернувся до акціонерного товариства ПриватБанк для отримання банківських послуг, підписавши заяву про приєднання до умов надання послуг. Йому був наданий кредит у вигляді кредитного ліміту на картці. 31 серпня 2023 року він зазнав семи банківських переказів, унаслідок яких з його кредитної картки було списано 73 359 гривень. Під час перевірки цих платежів банк з’ясував, що типове пристрій було в руках третьої особи, яка отримала доступ до його анкетних даних та паролю для входу в Приват-24. У зв’язку з цим банк подав заяву до поліції, яка долучена до кримінального провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, і клієнту було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клієнт порушив умови надання банківських послуг, не зберігши свої фінансові дані, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 91 087 гривень: 73 101 гривня — за тіло кредиту; 17 986 гривень — за прострочені відсотки.
10 вересня 2024 року до суду надійшов відзив на позов, у якому чоловік зазначив, що 31 серпня 2023 року під час відрядження було здійснено незаконні транзакції на загальну суму 73 269 гривень, а також взято кредит на оплату частинами на суму 53 499 гривень. Перед списанням коштів шахраї заблокували його мобільний номер та доступ до Приват-24. Він одразу ж звернувся до представника банку, повідомляючи про шахрайство, і наступного дня написав заяву у відділенні банку про скоєні шахрайські дії, заблокувавши картку. Банк не зміг довести, що клієнт вчинив дії чи бездіяльність, які сприяли незаконному використанню його платіжного засобу.
Що вирішив суд?
Суд ухвалив відмовити ПриватБанку у задоволенні позову. Чоловік повідомив банк та правоохоронні органи про безпідставні перекази коштів у розумний термін.
“Оскільки банк не надав належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів того, що клієнт своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, що дозволяє ініціювати платежі щодо перерахування коштів з його карткового рахунку, суд встановив відсутність порушених прав банку та відмовив у позові в повному обсязі”, – підкреслив суд.
