Чоловік отримав дзвінок від представника ПриватБанку, який сповістив про існуюче заборгування за кредитом. Згідно з наданою випискою, у США було проведено три операції на загальну суму 511 доларів у брендових магазинах одягу. Він не надавав дозволу на виконання цих операцій та не розголошував інформацію про свій рахунок чи доступ до нього. Про це йдеться у рішенні Деснянського районного суду Києва від 17 червня 2025 року.
17 липня 2019 року між споживачем та АТ КБ “ПриватБанк” був укладений депозитний договір. Під час оформлення депозиту клієнту було запропоновано отримати кредитну картку, від якої він відмовився. Однак, незважаючи на цю відмову, працівник банку оформив кредитну угоду на його ім’я. Клієнт отримав кредитну картку, але не користувався нею і не мав можливості контролювати її активність через електронні сервіси банку, оскільки його телефон не підтримував застосунок Приват-24. 29 серпня 2022 року споживач отримав дзвінок від співробітника банку, який повідомив про існуюче заборгування. За випискою, наданою банком, 3 травня 2022 року в Сан-Франциско (США) були здійснені три операції на загальну суму 511 доларів у фірмових магазинах одягу. Споживач не підтверджував ці операції, не надавав дозволу до них і не розголошував дані свого рахунку чи доступу до нього. Після виявлення несанкціонованих транзакцій, 31 серпня 2022 року споживач звернувся до поліції із заявою про кримінальне правопорушення. Цей факт був зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 1 вересня 2022 року за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Незважаючи на те, що споживач одразу повідомив банк про підозрілі транзакції, замість вирішення проблеми він почав отримувати вимоги про сплату боргу від ТОВ “Українська колекторська агенція”. Громадянин вважає, що доведення відсутності своєї вини покладається на банк. Банк безпідставно стягнув 6 256 гривень з депозитного рахунку, тому має повернути ці кошти, сплативши 1 682 гривні — інфляційне збільшення; 481 гривню — 3% річних.
Яким було рішення суду?
Позов чоловіка було частково задоволено. Суд визнав припиненими його зобов’язання за кредитним договором від 17.07.2019 року на суму 15 965 гривень. З акціонерного товариства “ПриватБанк” на користь громадянина буде стягнуто кошти в розмірі 8 420 гривень; з яких 6 256 гривень — безпідставно стягнуті з депозитного рахунку, 1 682 гривні — інфляційне збільшення, 481 гривня — 3% річних.
“Позивач як користувач карток своїми діями або бездіяльністю не сприяв втраті, номера (коду) або іншої інформації, яка дозволяє ініціювати платіжні операції. Списання коштів з рахунків відбулось без його волі, і він не повинен нести відповідальність за такі операції. Водночас вимога про визнання недійсними транзакцій з переказу коштів є неналежною, оскільки не призведе до відновлення порушених прав позивача. Встановлено, що станом на 31.10.2024 року кредитна заборгованість позивача становила 15 965 гривень. Інші дані про розмір заборгованості в матеріалах справи не містять. Оскільки відповідачі не довели наявності у позивача кредитної заборгованості, а суд, враховуючи висновок Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 190/2037/23, визнав вимогу про зобов’язання АТ КБ “ПриватБанк” скасувати відсотки й штрафи, нараховані за оскаржуваними транзакціями, правомірною; суд зобов’язав банк виключити з єдиної клієнтської бази інформацію щодо заборгованості за кредитним договором, а ТОВ “Українська колекторська агенція” — виключити інформацію про заборгованість у кредитній історії позивача. Суд вирішив визнати припиненими зобов’язання за кредитним договором від 17.07.2019 року на суму 15 965 гривень. В іншій частині відмовив через неефективність обраного захисту. Банк безпідставно стягнув 6 256 гривень з депозитного рахунку позивача, тому має повернути ці кошти, сплативши 3% річних і інфляційні витрати за період з 01.07.2022 року по 23.01.2025 року, що становить: 3% річних — 481 гривня; інфляційні витрати — 1 682 гривні”, — підкреслив суд.
