Facebook та Instagram стали майданчиками для реклами, де з’являються оголошення з обіцянками «швидкого доступу до грошей» та «диво-засобів для поліпшення здоров’я». Їхньою метою є спонукати користувачів перейти за шахрайськими посиланнями. Детектор медіа подає шість поширених обманних схем, якими користуються на платформах Meta.
Фальшиві грошові виплати
На екрані з’являється герб, портрет президента, логотипи «Дії», ООН або Червоного Хреста, а також слоган «Допомога кожному українцю вже сьогодні». Щоб отримати цю «допомогу», потрібно клацнути на посилання, що веде нібито на сайт банку, проте насправді — на фішинговий ресурс. Тут вас закликають ввести особисту інформацію та реквізити картки або навіть підтвердити вхід через дзвінок до реального банку. Через кілька хвилин шахраї заволодівають вашими даними та грошима.
Ця схема залишається такою ж протягом багатьох років — число подібних сайтів та «програм» лише зростає. Важливо зазначити, що зловмисники часто адаптуються до актуальних інформаційних приводів. Наприклад, під час запуску програм «зимової єПідтримки» шахраї також створюють обманні пропозиції.
Клікбейт, що веде в телеграм
«Термінова заява уряду», «Правда, яку вам не покажуть медіа», «Виплата 6500 грн вже сьогодні» — інтригуючі заголовки спонукають до переходу. Однак замість «термінової заяви» або обіцяної виплати перед вами відкривається анонімний канал в телеграмі, і ви несподівано підписалися на ще понад 30 таких каналів.
Далі ця «екосистема» телеграм-каналів розповсюджує часто неперевірену або маніпулятивну інформацію.
Є також реклама у Facebook, що заманює до телеграму з обіцянкою легкого заробітку за «невелику інвестицію». Насправді ж це лише шахрайські схеми: від фальшивих інвестицій до ставок із «гарантованим виграшем». Обіцяний прибуток ніколи не з’являється — лише нові ризики.
Диво-ліки та фейкові «держпрограми здоров’я»
Часом у стрічці з’являється реклама з відео, де популярний ведучий, відомий лікар чи політик «рекомендує» таблетки, які нібито здатні вилікувати все — від зайвої ваги до проблем з потенцією. І навіть безплатно. Насправді ці відео створені за допомогою штучного інтелекту, а під ними розташовані посилання на сайти з доменами типу abra-kadabra.fun або huba.buba.space.
Сайт, на який веде реклама, може виглядати, як медичний чи новинний ресурс, містити багато тексту, графіків та сотні «відгуків» — зі всіма можливими анкетами, де вас просять ввести ім’я та телефон. Деякі шахраї організовують «онлайн-консультації», де лікар нібито запитує про симптоми, а потім розповідає, що в таких випадках рекомендовані певні ліки, але сумнівається в їхній ефективності, тому представив «Суперпуперомін», який нібито точно допоможе. Після цього на вас контактує «консультант» з пропозицією замовити препарат за великі гроші, який насправді є звичайною дієтичною добавкою. Очевидно, що лікар чи телеведучий не знали, що їх використали у рекламі — це дипфейк.
Оренда банківської картки
Інша схема приховується під «пасивний дохід». У Facebook з’являються оголошення на кшталт: «Здайте банківську картку в оренду за 1000 грн». Пропонують лише дати доступ до рахунку — решту «зробить команда».
Насправді, людину використовують як фінансового мула — проміжну ланку для переказу коштів. Через такі картки проходять гроші з онлайн-діяльності, наркотрафіку, нелегальних онлайн-казино або інших незаконних джерел. Коли слідство доходить до ланцюга переказів, відповідати першими будуть ті, чиї імена стоять у виписках банку. За участь у таких незаконних схемах можливі покарання — штрафи, конфіскація майна чи навіть ув’язнення.
Оренда фейсбук-акаунтів
«Ваш акаунт старший, ніж рік? Є фото і друзі? Орендуємо акаунт, платимо 500 гривень щотижня, просто ввімкнемо рекламу». Це ще одна форма шахрайства, що з’являється у стрічці новин на платформах Meta.
Насправді шахраям потрібен ваш рекламний кабінет. Далі вони можуть від вашого імені рекламувати як невинні товари, так і займатися відвертим шахрайством, «поширюючи» сумнівні продукти або політичні маніпуляції. Іноді можуть залишати коментарі з вашого акаунта або навіть змінити пароль — ви втрачаєте доступ. Таке «орендування» акаунтів є порушенням правил Meta і може призвести до блокировки вашого рекламного кабінету або самого акаунта — зі всіма особистими фото та переписками.
«Легкий заробіток» за лайки та перегляди
Вам показують рекламу, яка запрошує вас на «легкий підробіток» — ставити лайки на відео в TikTok або писати відгуки на Google-картах, Ebay чи Amazon.
Здається, нічого складного, лише кілька хвилин — і вже 100—500 гривень на вашому рахунку. У перший момент це може спрацювати — аферисти спеціально здійснюють один-два реальні перекази, щоб викликати довіру. Потім вас запрошують у «робочу групу», обіцяючи більший дохід — потрібно лише сплатити в «магазині партнера» або пройти «реєстрацію для винагороди». Жертва сама вводить дані своєї картки на підозрілому сайті, «відкриває рахунок» або переказує кошти, не усвідомлюючи, як втрачає контроль над своїми даними та рахунками.
Як не потрапити в тенета аферистів: п’ять простих правил
- Уникайте підозрілих посилань з реклами. Рекламні оголошення не є запорукою безпеки. Якщо мова йде про виплати чи «держпрограми», перевіряйте інформацію тільки на офіційних сайтах (.gov.ua, diia.gov.ua) чи через перевірені джерела.
- Ніколи не вводьте дані картки на незнайомих сайтах. Справжні державні програми не просять жодних «перевірочних» платежів чи CVV-кодів, а ресурси з підозрілими доменами (наприклад, abra-kadabra.fun) становлять небезпеку.
- Не передавайте доступ до своїх акаунтів у соцмережах або банкових рахунків. Оренда акаунтів і карток — це не «пасивний дохід», а пряма участь у шахрайських схемах, яка може мати наслідки.
- Ставтеся скептично до «легких грошей». Лайки, перегляди, прості завдання — якщо щось виглядає надто просто, то, практично завжди, це пастка. Навіть якщо перша «винагорода» вже надійшла — це лише гачок.
- Реагуйте — не мовчіть. Скаржтеся на підозрілі оголошення у Facebook та Instagram — це допомагає зупиняти шахрайські кампанії та покращувати алгоритми платформи. Якщо ви стали жертвою або зрозуміли, що потрапили в класичну схему з «орендою» акаунта чи картки — звертайтеся до Кіберполіції.
Раніше Інформатор повідомляв, що шахраї телефонують і викрадають у громадян конфіденційну інформацію про їхні картки та рахунки для крадіжки грошей. У межах кампанії #ШахрайГудбай Мінсоцполітики разом із Нацбанком, Кіберполіцією та Держспецзв’язку ділиться порадами, як розпізнати шахраїв і не потрапити в їхні пастки. Інформатор наводить основні правила захисту від телефонних шахраїв ваших банківських карток.
