Жінка отримувала дзвінки від осіб, що видавали себе за працівників ПриватБанку. Незабаром стало відомо, що з її банківської картки було знято 525 тисяч гривень. Про це йдеться в рішенні Козельщинського районного суду Полтавської області, яке було опубліковано 24 червня 2025 року.
27.11.2024 році жінка отримала дзвінок від особи, яка представилася співробітником служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк». Вона повідомила, що на її рахунку спостерігається підозріла активність і попросила дотримуватись її інструкцій. Через кілька хвилин з іншого номера телефону надійшов дзвінок від нібито працівника юридичної служби АТ КБ «ПриватБанк», який передав слухавку назад співробітнику безпеки. Їй повідомили, що для захисту своїх коштів вона повинна виконати всі вказівки, не запитуючи при цьому паролів чи пін-кодів.
Чоловік стверджував, що має онлайн доступ до її рахунку і бачить залишок коштів. Він попросив увійти в додаток «Приват-24» і залишатися активною в ньому, що вона й зробила. Потім співрозмовник зазначив, що кошти з її рахунку потрібно перерахувати на страхувальний рахунок і цю операцію потрібно підтвердити в додатку. На екрані додатку почали з’являтись повідомлення з проханням «Підтвердити», на які вона натискала. Внаслідок цих дій з її рахунку ФОП було списано 525 тисяч гривень. Чоловік обіцяв передзвонити через годину, але не зробив цього, а кошти на рахунок не повернулись.
Відчувши, що стала жертвою шахрайства, жінка звернулася до «ПриватБанку», де всі її рахунки були заблоковані. З виписки банку від 28.11.2024 року їй стало відомо, що один з переказів у сумі 100 тисяч гривень був здійснений на рахунок в АТ «Юнекс Банк» на ім’я незнайомого їй чоловіка з призначенням платежу «Зворотна фінансова допомога за договором №11/2 від 26.11.2024 року». Жодних договорів з ним вона не укладала.
02.05.2025 року через систему «Електронний суд» цей чоловік подав відклик на позовну заяву, в якій зазначав, що проти позову заперечує, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. У позовній заяві йдеться про те, що з рахунку жінки були списані значні кошти, серед яких є й ті 100 тисяч гривень, які вона заявила у позові. Ця операція відбулась без її волі та згоди, що свідчить про ознаки кримінального правопорушення, отже, банк має нести відповідальність за несанкціоноване списання коштів з її рахунку.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. З чоловіка на її користь стягнуть безпідставно набуті 100 тисяч гривень.
“Під час розгляду справи суд установив, що дії позивача сприяли втраті інформації, яка дозволила ініціювати платіжну операцію щодо перерахування коштів з її рахунку на рахунок відповідача. Тому твердження представника відповідача про те, що банк має бути належним відповідачем та нести відповідальність, є безпідставними. Ураховуючи вищевикладене, суд, спираючись на змагальність сторін та принципи цивільного судочинства, вважає, що позов позивача про стягнення 100 тисяч гривень з відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі, адже відповідач без підстав набув ці кошти та на момент розгляду справи не повернув їх позивачу”, – зазначив суд.