Пам’ятник Михайлові Булгакову таки приберуть з Андріївського узвозу. За це у понеділок, 28 жовтня, проголосувала робоча група Київради з питань декомунізації. Крім цього, вирішено питання про демонтаж ще двох пам’ятників – поетесі Анні Ахматовій та композиторові, засновнику класичної російської музики Михайлові Глінці з Міського саду.
Про рішення щодо демонтажу пам’ятників повідомила депутатка Київради, членкиня робочої групи з питань декомунізації Людмила Ковалевська у Facebook. Вона зазначила, що у роботі прислухається до “справжніх спеціалістів” з Українського інституту нацпам’яті – а саме експертна рада при УІНП радила прибрати пам’ятник Михайлові Булгакову з Андріївського узвозу, через що навесні 2024-го точилася справжня історична баталія між істориками з УІНП та музею Булгакова.
“Дерусифікація і декомунізація в тренді, набула ознак інституційності і борців стало в рази більше. І у цьому запалі головне не перетворитись на діячів так званої китайської культурної революції. Тому у своїй роботі я прислухаюсь до справжніх спеціалістів в цій сфері – до співробітників Українського інституту національної памʼяті”, – зазначила у дописі Ковалевська.
За її словами, робоча група дійшла згоди щодо демонтажу трьох пам’ятників у Києві: Михайлові Булгакову – з Андріївського узвозу, Анні Ахматовій та Михайлові Глінці – з Міського саду. Усі три пам’ятники, каже депутатка, будуть демонтовані (а один з них – Глінці – переміщений на зберігання, оскільки він є пам’яткою національного значення).
“Щодо ВДНГ – то я погоджуюсь з істориками, що це цілісний комплекс, цікавий з історичної точки зору. І це саме правильне місце для Музею тоталітарної пропаганди, який там точно буде створений після війни”, – додала Ковалевська.
Звісно, процедура ще не завершена. Далі за знесення пам’ятників у Києві ще має проголосувати Київрада загалом. Втім, рішення робочої групи з декомунізації вона виконує завжди – відтак, можна сказати, що пам’ятник Булгакову у столиці вже приречений на демонтаж (а зважаючи, що охоронного статусу він не має, його можуть і просто розплавити на метал).
Як розвивався конфлікт між істориками у справі про демонтаж пам’ятника
Нагадаємо, Інформатор писав про те, що на початку квітня 2024 року експертна рада УІНП надала висновки, згідно з якими столиці рекомендовано позбутися низки об’єктів, що свідчать про належність до російської імперської політики. Йдеться про Арку дружби народів (перейменована на Арку Свободи українського народу), музей ім. Михайла Булгакова, пам’ятник йому та пов’язані з ним назви й топоніми, а також все, що пов’язане з іменем російського композитора Михайла Глінки.
У відповідь, що була надана 8 квітня 2024-го, наукові співробітники Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова піддали критиці висновки УІНП про належність особистості Михайла Булгакова, його творчості і, відтак, пов’язаних з письменником назв і об’єктів до “російської імперської політики”. Там вбачають у висновках чимало хиб: вони нібито не є саме експертизою через надмірну емоційність і категоричність суджень, поверхневість, перебільшеність аргументів чи навіть їхній неправдивий характер. Зрештою, восьмеро з дев’яти науковців УІНП не мають відповідного фаху та компетенції, стверджують науковці.
Зрештою, 12 квітня очільник УІНП Антон Дробович повернувся із лав ЗСУ до Києва і дав доручення Експертній групі, що готувала висновки, їх уточнити. Втім, історики з комісії своєї думки не змінили – відтак, у серпні того ж року була знову надана рекомендація про демонтаж пам’ятника.
