До Дня української писемності та мови Укрпошта представляє нову поштову марку «Мова». На ній зображені жінка у вінку, білий птах і півень, калина, соняшники та козак Мамай у човні. Кожен із цих елементів символізує ідентичність та різноманіття української культури. Про це стало відомо 27 жовтня.
Передзамовити поштову марку можна на постійному веб-сайті, а з 30 жовтня її можна буде придбати не лише онлайн, а й у відділеннях та філателістичних магазинах.
Ескізи, які створив художник Миколай Кочубей, містять символи, що єднають минуле та сучасність. Вони втілюють значення української мови як джерела духовності народу, мови, яка формує національну самосвідомість і укріплює державу.
У комплектацію поштового набору входять: аркуш «Мова», конверт «Перший день» та картка.
Основні характеристики:
- Художник — Миколай Кочубей
- Рік випуску — 2025
- Кількість марок у аркуші — 4
- Номінал кожної марки — M
- Вартість – 190 грн
День української писемності та мови
27 жовтня щороку відзначають важливе свято – День української писемності та мови. Це свято засноване указом президента у 1997 році для вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, що вважається основоположником давньоруської писемності.
Спочатку святкування проходило 9 листопада, але після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар, дата була змінена. Мета цього дня полягає в популяризації українського слова, формуванні любові та поваги до рідної мови, а також у зміцненні національної свідомості та єдності.
Українська мова є однією з слов’янських мов. Її формування розпочалося в 6 столітті і тривало до 16 століття. Вчені вважають, що протоукраїнські лексичні особливості сформувалися до 11-12 століть. Наприклад, на стінах Софійського собору можна знайти графіті староукраїнською мовою. Після занепаду Київської держави українська мова пережила важкі часи, але найбільших утисків зазнала в Московській державі та Російській імперії.
Накази російських царів призвели до спалення книг українською мовою та заборони її навчання в школах і вишах. Також церкви було переведено на російську мову, що призвело до неосвіченості українського населення. Інтелігенція зайнялася популяризацією української мови. Іван Котляревський, автор «Енеїди» та «Наталки Полтавки», став одним із творців сучасної мови, а Тарас Шевченко довів, що українська мова не поступається іншим мовам.
За радянських часів знищення всього українського продовжувалося, але після здобуття незалежності України мова почала відроджуватися. Сьогодні все більше людей опановують українську. Мова надає силу та натхнення, підсвідомо вона стає психокодом. Спілкуючи українською, ми запускаємо етнокоди, які надихають та вказують правильний шлях.
