Крінж тижня: жовтий Шевченко у Києві виявився безсоромним плагіатом художника Сергія Западні

Мистецький проєкт, що розташований у самому центрі Києва, в парку Шевченка навпроти червоного корпусу КНУ, запозичив свою концепцію з французького аналога. Мова йде про п’ятиметровий бюст Тараса Шевченка жовтого кольору, що був встановлений 5 серпня 2025 року у співпраці з ГО Ukraine WOW та МЗС України. Його задум копіює творчу ідею іноземних митців, які створили аналогічну жовту скульптуру в місті Лілль, названу “Ромі” – деякі вважали, що це вшанування пам’яті акторки Ромі Шнейдер.

Надто попсово та індустріально: як постала “Ромі” з Лілля

Подібність між проектами помітна навіть сторонньому спостерігачеві. Статуя, створена художником з Ліона Ксав’є Вейланом, була встановлена на площі перед Фландрійським вокзалом у м. Лілль (Франція) ще в вересні 2019 року. Це погруддя жінки з загадковим поглядом і руками, перекрестженими на грудях, яке ніби зустрічало пасажирів. Як відзначили тоді місцеві медіа, метою проєкту було створення публічної дискусії.




Погруддя “Ромі” динно-жовтого кольору зустрічає пасажирів перед залізничним вокзалом у французькому місті Лілль. Фото: Паскаль Боньєр, VDNPQR

Незважаючи на назву “Ромі”, за словами її автора, цей проєкт не пов’язаний із відомою німецько-французькою акторкою Ромі Шнейдер. Він зазначає, що так звали його колишню колегу по студії, яка позувала під час створення погруддя.

Цікавим є також метод виготовлення скульптури. Як повідомляло місцеве медіа, Radio Contact у 2019 році, 2,9-метрове погруддя вагою 250 кг було надруковано на 3D-принтері з полістиролу й скловолокна, а потім обтягнуто каркасом зі сталі, пофарбувавши з зовні поліефірною смолою. Обраний колір “динно-жовтий” залишив свій слід у свідомості жителів, викликавши різні реакції – деяким він здался занадто “попсовим та індустріальним”.

Чому жовтий Шевченко “дисциплінарно” – не кітч

В українському варіанті “Ромі” збільшилася до 5-метрової висоти та отримала вуса. Як і у Ліллі, київське погруддя викликало суперечки серед жителів: одним воно подобається, оскільки це “сміливо та дуже по-європейськи” (ще б пак!), інші критикують через дивний колір і форму. Дехто навіть вживає термін “кітч”, хоча багато жителів вважають, що це не так.

“Цей жовтий Шевченко дисциплінарно не кітч. Велика жовта скульптура не обов’язково має бути кітчем. І жовтий колір не робить будь-що кітчем. Кітч – це натюрморти зі сливками у вашому домі, клейонка для столу й сувенірні магнітики на холодильнику”, – зазначив у дописі на Facebook киянин Eugene Baraban.

А художниця, мистецтвознавиця й кураторка мистецьких проєктів Олена Грозовська з іронією коментує погруддя – мовляв, кажуть, що згодом інсталяція слугуватиме наземним вестибюлем до ст.м. “Тараса Шевченка” – на платформу можна буде потрапити через отвір у спині Кобзаря. Вуса, жартує Грозовська, стануть рухомими – слугуватимуть годинниковими стрілками.

“Якщо серйозно, то все це настільки погано, що навіть добре”, – підкреслює мисткиня.

Шевченко у Києві є проєктом комерційним: скористатись інтерактивною


Шевченко у Києві є комерційним проєктом: скористатись інтерактивною “фотовиставкою” всередині можна, приклавши банківську картку конкретного виробника.

У Києві статуя став частиною комерційного проєкту, і її творці отримують вигоду від рекламодавця. Всередині неї розташована інтерактивна виставка: зазирнувши у вічко, можна побачити монументи Тарасу Шевченку, встановлені за кордоном, і, щоб потрапити всередину, потрібно прикласти картку однієї з провідних світових компаній з виробництва банківських карток.

Хто ж “запозичив” ідею та навіть колір скульптури

Хто ж несе відповідальність за плагіат у випадку з київським погруддям? Як вже писав Інформатор, проект розробила ГО Ukraine WOW у партнерстві з МЗС України. В самій організації назвали митців, які працювали над створенням Шевченка: передусім, це Сергій Западня, автор художнього задуму. За “наукову консультацію” відповідала Юлія Шиленко, головна хранителька фондів Національного музею Тараса Шевченка, але ключова ідея “належить” саме Западні.

Він є досить відомим художником – роботи Сергія Западні виставляються на аукціонах України, а його арт-проєкти отримують нагороди на європейських і світових художніх платформах. Він був одним з учасників української групи “Йод” і є одним із найтитулованіших митців в Україні. Крім того, він відзначився роботи, що відображають “політкоректне мистецтво”.

Піарниця Ярослава Гресь потрималася за чемпіонський пояс Олександра Усика на матчі-реванші на арені


Піарниця Ярослава Гресь потрималася за чемпіонський пояс Олександра Усика на матчі-реванші на арені “Вемблі” у Лондоні; Сергій Западня – художник, що відповідає за створення “жовтого Шевченка”. Фото: Facebook Ярослави Гресь та m17.kiev.ua

У 2014 році він провів виставку “Вид на Крим” в столичній галереї “Карась”, а у 2022 році створив образ героя у проєкті “Нескорені”. Цей жовтий Шевченко – ще одна пропозиція подальшого розвитку “політкоректного” мистецтва, що міститься між пам’ятником Тарасу Шевченку в парку Шевченка та “червоним” корпусом КНУ ім. Тараса Шевченка.

Цікаво також, хто став “промоутером” політкоректного мистецтва, хто, напевно, відбирав ескізи й погоджував їх з “замовником” (нагадаємо, ним є всесвітньо відома компанія, що виробляє банківські картки). Це ГО Ukraine WOW, а її засновниці – Ярослава Гресь та Юлія Соловій. Обидві вони стали відомими в Києві піарницями, що за останні 5 років увійшли до вузького кола мистецтв, пов’язаного з владою.

Вони були тісно пов’язані з ініціативою українського президента, фандрейзинговою платформою UNITED24 (до 2024 року Гресь працювала як координаторка, Соловій – очолювала відділ партнерств). Ця платформа збирає кошти на відновлення України та популяризує країну у світі – її амбасадорами є такі особи, як сер Річард Бренсон, Марк Гемілл, Алісса Мілано, Барбара Стрейзанд, Френсіс Фукуяма, Лієв Шрайбер та гурт Imagine Dragons. Обидві також пов’язані з PR-агенцією Gres Todorchuk (Ярослава Гресь – керівна партнерка, Юлія Соловій – креативниця і кураторка проєктів).

Жовтий Шевченко, Хмара й Стіна щастя: якими є арт-проєкти літа 2025 у Києві

Нагадаємо, що в серці Києва було встановлено 5-метровий бюст Тараса Шевченка, про що Інформатор повідомляв 5 серпня 2025 року. Всередині інтерактивної інсталяції розміщено пристрої, завдяки яким можна потрапити у 80 локацій у світі, де встановлені памʼятники Шевченку, і оцінити навколишнє середовище через його очі. Інсталяція триватиме до 15 серпня, і всі охочі зможуть оцінити світ очима Кобзаря.

Також раніше ми згадували, що на Софійській площі в центрі Києва була презентована масштабна інсталяція, яка стане “офіційним” арт-об’єктом від України на міжнародному фестивалі Burning Man 2025 у США. Її форма стилізована під дитячий малюнок грозової хмари (проста, але тривожна), а іноді вона “оживає” спалахами блискавки й гуркотом грому. Меседж простий: світ має бути готовим до небезпек і викликів, така ж назва хмари-інсталяції – “Get Ready!”

Тим часом, на Контрактовій площі з’явилася Стіна щастя – інтерактивну інсталяцію, яку самі кияни змінюватимуть. Автором цього незвичайного арт-об’єкту є відомий данський художник Томас Дамбо, і його встановлення стало частиною створення інноваційного простору TORV Kyiv.