У Києві звичайна цегла перетворилася на героїню та символ незламності. Лише вона стає на пальник – будь то газова плита або ряд свічок, що розташовані у рядочок, щоб хоч трохи підвищити температуру в житлах. Цегла стала “героїнею” картини “Наріжна цегла”, написаної в січні 2026 року киянкою-художницею та мистецтвознавицею Оленою Грозовською.
Полотно з назвою “Наріжна цегла” пані Олена Грозовська, відома столична мистецтвознавиця та художниця, представила у Facebook. На холодному сірому фоні композиції розміщені три ключових елементи: газовий вентиль, що відкритий, жовтневе синє полум’я газу і розпечена цеглина, що підноситься над рештою. Ця цеглина є не лише основним елементом, але й важливим меседжем художниці: вона стала важливою та життєдайною, заслуговуючи на звання “героїні” у Києві.
У коментарях до посту знайомі та просто коментатори почали ділитися власними світлинами з цеглою, підтверджуючи меседж авторки. Хтось нагріває на газовій плиті камінь (навіть справжній валун), привезений колись з Криму. Інший користувач ставить великі цеглини, доповнюючи композицію старовинною “пічною” праскою: це надійніше і допомагає краще нагріти.
“Холод, що огорнув місто, скував домівки. Темрява поглинула місто, яке ніколи не спить. Катастрофа великого міста, яка не викликає інтересу у світі. Навіть у тих, хто раніше вважав себе другом. Але скільки ж тих, хто бореться за кожне вікно, в якому з’являється світло,” – написала співачка Анжеліка Рудницька в своєму пості про “Наріжну цеглу”.
Папі Римському подарували картину, що була показана у київському костелі св. Миколая
Нагадаємо, наприкінці 2025 року у костелі святого Миколая було представлено картину, яку планували подарувати Папі Римському. Ця передача покликана нагадати світові про духовну стійкість українців, які, незважаючи на війну, не втрачають віри – у Бога, свободу та справедливість.
Раніше ми також розповідали, що у Національному художньому музеї України експонували особливий твір. Картина “Жіночий портрет” Владислава Галімського, написана 1898 року, повернулася до Києва вперше за 80 років – її було незаконно вивезено ще під час Другої світової війни. Завдяки співпраці Національного художнього музею України та Служби зовнішньої розвідки, а також спеціальній операції, котру вони провели в Європі, вдалося повернути картину.
