На фресці XI століття з Софійського собору в Києві виявили зображення диявола. Це зображення є одним з перших у історії українського мистецтва та вже тоді відображало народні традиції уявлень про нечисту силу та демонологію. Зокрема, “український чорт” вже в ранньому Середньовіччі поставав як невдаха й недолуга істота, про що свідчить ця фреска.
Зображення диявола, який летить у безодню і скинутий з неба, виявила на фресці XI століття дослідниця мистецтва Олена Грозовська. Вона опублікувала фото у Facebook і зазначила, що цей персонаж для українських християн тоді сприймався радше як комедійний образ, і його ідентичність базувалася на його падінні.
“Тут ‘сатанинська’ іконографія ще не сформована: тваринні атрибути – роги, хвіст, копита – з’являться у мистецтві пізніше. А поки що персонаж визначається лише через своє падіння,” – зазначила Грозовська у дописі.
Мистецтвознавиця також додає, що в цьому ранньому зображенні вже закладений потенціал для подальшого розвитку української демонології. У пухких формах диявола проглядається іронічна зневага та гротеск, аналогічний тим, що зображали “нечисту силу” у пізньому Середньовіччі та в Новий час.
“В українському фольклорі диявол зазвичай постає комічним: він є пародією на Бога, імітацією, невдахою, якого кмітливий козак може розіграти. У російській традиції диявол – це фатальна, непереборна сила, тоді як для нас він майже завжди лукавий нездара,” – резюмує Грозовська.
Софія приховує ще багато таємниць: від незвичайних графіті до археологічних знахідок
Нагадаємо, що біля стін Софійського собору археологи несподівано натрапили на тисячолітню знахідку. Йдеться про залишки апсиди (виступа будівлі, зазвичай півкруглого) XI століття. Це відкриття стало сюрпризом для науковців і вже дало змогу зробити декілька цікавих висновків.
Також повідомлялося, що Національний заповідник “Софія Київська” продемонстрував результати першого етапу оцифрування масиву графіті XI – початку XVIII століть. На стінах Софійського собору їх нараховується понад 7,5 тисяч, і вони є важливим першоджерелом для досліджень у різних сферах науки. Крім того, в умовах війни, коли наша культурна спадщина під загрозою знищення, цифрова фіксація є необхідною для збереження настінних написів та малюнків.
