З травня по листопад 2024 року Київ недоотримав близько 21 млн грн від проведення ярмарків. При цьому, не зважаючи на створення онлайн-платформи, організатори й досі продовжують збирати з учасників внески готівкою, а деякі фермери отримують кращі місця, ймовірно, через змову з посадовцями комунальних підприємств. Також продовжується практика надання пільг окремим учасникам – їх кількість становить до 30% від усіх підприємців, хто продає свої товари.
Про продовження корупційних схем та збитки від них розповів голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея на Facebook. За його підрахунком, від 1 травня 2024 року по 1 листопада того ж року бюджет столиці недоотримав приблизно 21 млн грн – це втрати від неповного обліку торгових місць та нераціональної організації ярмарків, зауважив Кривошея. Куди чи кому саме пішли ці кошти, невідомо, додав він.
Крім того, на ярмарках відсутній чіткий механізм контролю пільгових місць, що становлять до 30% від загальної кількості. Саме їхня наявність, акцентує Кривошея, і є однією з головних корупційних лазівок: не існує єдиного реєстру осіб, що отримали пільги, немає також ані механізму визначення таких осіб, ані договорів чи актів, якими б визначався порядок пільгового розміщення яток на ринках.
Обидва КП, що є організаторами ярмарків – КП “Світоч” та КП “Київська спадщина” – не ведуть публічної аналітики ані щодо кількості фермерів-учасників, ані щодо їхнього розміщення на локаціях, ані щодо площі чи вартості товарів, логічно, що немає й даних щодо обсягів надходження з кожного ярмарку. Немає й обліку укладених договорів на проведення ярмарків та супутні послуги.
“Відсутність такої інформації не лише унеможливлює аудит, але й створює підґрунтя для несанкціонованих фінансових операцій”, – зауважив Кривошея.
Також, за словами очільника Громадської ради при КМДА, обидва КП мають власні графіки, підходи до формування локацій, шаблони договорів та канали комунікації з підприємцями, що беруть участь у ярмарках. Деякі з них, переконаний він, постійно отримують “козирні” локації – при цьому ніхто не може пояснити, чому саме це відбувається, відтак, є підозра про змову підприємців з посадовцями КП.
Проблеми системні, і кризу не подолано: чому не вдалося розпустити “Київську спадщину”
Нагадаємо, у листопаді 2024 року Віталій Кличко звільнив скандального директора КП “Київська спадщина”, який не знав, куди діваються зароблені його підприємством кошти. Виконуючим обов’язки директора КП був призначений політик, підприємець та колишній розвідник Віталій Дерпак. Втім, він також дуже скоро почав ховатися від спілкування з громадськістю та звітування за діяльність ввіреного йому підприємства.
Відтак, вже в грудні 2024-го Київрада повідомила про плани розпустити КП “Київська спадщина”. Підприємство вирішили “злити” з іншим КП з солодкою назвою “Світоч”. Втім, дуже скоро виявилося, що зробити це не так і просто (передовсім через корупційні інтереси можновладців), а відтак, обидва підприємства стали працювати паралельно – дублюючи функції одне одного й банально “наступаючи на п’яти”.
