У Києві незабаром можуть поновити суперечливе будівництво. Йдеться про забудову на Хрещатику, неподалік готелю “Дніпро”, де знаходиться історична садиба інженера Бонадурера. Попередній забудовник, Ігор Ніконов (KAN Development), втомившись від “боротьби” з громадськістю, передав контроль над ТОВ “Грааль” іншим бізнесменам, зокрема Максиму Кріппі.
Про можливе швидке поновлення будівництва на Хрещатику повідомила пресслужба Максима Кріппи виданню LIGA.net. У заяві бізнесмена зазначається, що він завершив угоду з викупу часток у партнерів, включаючи компанії Ігоря Ніконова, та консолідував контроль над ТОВ “Грааль” через інвестиційний фонд “АРС Кепітал”.
“Для нас розташування на Європейській площі та Хрещатику – це визначне місце, унікальний лендмарк, який не має аналогів. Наша стратегічна мета – відновити цей актив, будівництво якого не розпочиналося роками, та перетворити його на сучасний простір, який відповідатиме статусу європейської столиці”, – зазначає у заяві Кріппа.
Що конкретно планується на Хрещатику
Як зазначається, ТОВ “Грааль” має дозволи на зведення багатофункціонального комплексу на Європейській площі. Проект отримав умовну назву “Столичний” і передбачає зведення 10-поверхової будівлі висотою 35 метрів. Вона має бути розташована на ділянках по вул. Хрещатик, 5, 5В, 7/9 та вул. Грушевського, 4Б, усі з яких знаходяться поруч із готелем “Дніпро” (він розташований на адресі Хрещатик, 1/2).
Запланована новобудова повинна поєднувати функції готелю, офісних приміщень та громадської споруди. Також у планах передбачено створення підземного паркінгу. Додатково, виконавець проекту зобов’язується реконструювати підземні переходи під Європейською площею, а також урізноманітнити саму площу. Проте, чи залишиться проект у тому вигляді, яким його представляли кілька років тому, наразі невідомо. У пресслужбі Кріппи обіцяють лише “вписати його в архітектурний ансамбль центру Києва”.
Найголовніше питання полягає в тому, чи буде знесена історична будівля, що також знаходиться за готелем “Дніпро”. Мова йде про садибу інженера Бонадурера, побудовану в 1878 році: за позовом забудовників її виключили з Держреєстру нерухомих пам’яток. У січні 2026 року пам’яткоохоронці передали до Мінкультури облікову документацію для включення садиби до реєстру. Втім, шанси на її збереження невеликі, оскільки Максима Кріппу вважають людиною, близькою до чинної влади.
Лише за останні роки Кріппа придбав кілька знакових для Києва будівель: під його контролем перебуває готель “Україна” на Майдані Незалежності, хмарочос “Парус” на бульварі Лесі Українки, а також виставковий майданчик МВЦ, в якому проходив 62-й пісенний конкурс “Євробачення”.
Історична садиба, зведена для швейцарця, який будував водопровід у Києві
Нагадаємо, раніше ми детально описували садибу Бонадурера. Її звели для потреб швейцарського підданого, який у 1870-ті роки створював перший водопровід у Києві. Ця садиба має культурну цінність як приклад ранньої забудови вул. Грушевського, оскільки інші подібні приклади не збереглися.
У серпні 2024 року ми навіть відвідали цю садибу: виявилося, що її довели до небезпечного стану, просто знявши покрівлю. Фасад, який має жахливий вигляд, не ремонтувався, здається, вже півстоліття.
