Ігор Мазепа та його компанія Concorde Capital вирішили не продавати ПрАТ “Кузня на Рибальському”. Замість цього компанія має намір реалізувати на цій привабливій ділянці, розташованій поблизу центру Києва, великий житловий комплекс. Для цього підприємство залучатиме міжнародних партнерів з досвідом у масштабній забудові.
Реалізація великого ЖК замість виробничих цехів
Про нову ініціативу бізнесмена Ігоря Мазепи та Concorde Capital повідомляє LIGA.net. За відомостями видання, приватний інвестбанкір отримав остаточний контроль над 40 га земель на Рибальському півострові, що розташований в безпосередній близькості до центральної та історичної частини столиці України. АМКУ надав дозвіл сконцентрувати акції підприємства, завершивши угоду із попереднім власником заводу “Кузня на Рибальському”, Сергієм Тігіпком.
Таким чином, Concorde Capital планує “змінити кваліфікацію” та стати одним із великих забудовників Києва. На ділянці, яка є дуже привабливою для забудови, вже намічено зведення великого житлового комплексу. Оскільки компанія не має відповідного досвіду, вона планує залучити інвесторів.
Згідно з інформацією видання, іноземні партнери, які мають великий досвід у реалізації масштабних проєктів, стануть новими інвесторами. Важливою умовою для початку угоди є стабілізація безпекової ситуації: будівництво розпочнеться після завершення бойових дій в Україні.
“Головним завданням є завершення всіх юридичних процедур та врегулювання статусу активу”, – зазначив директор інвестиційно-банківського департаменту компанії Ігор Сотник.
Підприємство з історією: два корвети для ВМС ЗСУ та два мости через Дніпро
Завод “Кузня на Рибальському”, який раніше був відомий як “Ленінська кузня”, є одним із найстаріших підприємств столиці. Він був заснований у 1862 році інженером Федором Донатом в якості механічного підприємства зі сталеливарним виробництвом. Уже у 1868 році тут виготовляли металеві конструкції для Ланцюгового мосту через Дніпро, котрий зводив відомий інженер Аманд Струве.
Завод розпочав виробництво буксирних пароплавів в 1913 році, а у 1928 році остаточно переходить до суднобудування, заклавши суднобудівну верф, і менш ніж через три роки спустивши на воду перший буксирний пароплав з суцільнозварним корпусом потужністю 150 к.с.
У 1941 році завод почав виготовляти кулемети та артилерійські системи, а з початком війни його евакуювали в Татарську АРСР. Після повернення до Києва в березні 1944 року, робітники заводу освоїли ремонт важких танків. Після війни підприємство будувало землесоси, пасажирські пароплави, рейдові буксири та шаланди.
У незалежній Україні, у 1993 році, тут був спущений на воду корвет “Луцьк”. Проте у період 1995-1998 років виробництво майже зупинилося. У дев’яності роки завод ще виготовив кілька великих суден, серед яких річковий суховантаж-контейнеровоз ROBO-1 для нідерландської компанії та суховантаж для німецьких замовників. У 2002 році тут спустили на воду корвет “Тернопіль” для ВМС України.
“Кузня” також займалася виробництвом 7,4-тонних катерів “UMS -1000”, малих броньованих катерів проєкту “Гюрза-М” та металоконструкцій для Подільського мостового переходу. До 2018 року заводом володіли Петро Порошенко та його соратник Ігор Кононенко (через фонд “Прайм Ессетс Кепітал”). Згодом його перехопила офшорна компанія “Евінз Лтд” Сергія Тігіпка, а в 2022 році власником став Concorde Capital.
Інші оновлення в Києві: демонтаж цехів заводу “Більшовик”
Нещодавно в Києві був демонтуваний цех №5 Першого київського машинобудівного заводу (колишній “Більшовик”). Це сталося для добудови з’їзду з Шулявського шляхопроводу, що дозволить збільшити його пропускну здатність на 20%. Однак для багатьох киян ця будівля була пам’яткою часів активного промислового життя.
У січні 2025 року ми згадували, що демонтаж цеху №5 заводу “Більшовик” обійдеться в 80,5 млн грн, що суттєво менше стартової ціни аукціону серед підрядників. Цей демонтаж є необхідним для завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу, де має бути організований один із з’їздів.
