У Києві виставили на продаж колишній офіс Центральної залізниці: архітектурна перлина столиці.

У Шевченківському районі Києва, на вул. Лисенка, 6, продається історична 4-поверхова будівля, де раніше знаходилось Управління Центральної залізниці. Споруду збудували у 1888-1889 роках архітектори Олександр фон Гоген і Валер’ян Куликовський, і варто зазначити, що довжина її коридорів перевищує 1 кілометр. Наразі за неї вимагають 6 млн доларів.

Оголошення про продаж цієї історичної споруди з’явилось нещодавно на одному з безкоштовних профільних ресурсів. У ньому вказано, що загальна площа будівлі перевищує 2 тисячі квадратних метрів, вона має два входи і залізобетонні перекриття. Крім того, новий власник отримає бомбосховище та місце для паркування на 15 автомобілів.


Нині всередині історичної будівлі подекуди просто голі стіни – інтер’єри не збереглися.

“Будівля ідеально підходить для посольства, консульства, представництв міжнародних організацій, офісу компанії, штаб-квартири, бізнес-центру, клініки, освітніх закладів чи банку,” – зазначив рієлтор в оголошенні.

Також відомо, що територія споруди охороняється, і до неї підведено всі необхідні міські комунікації. Земельна ділянка під нею площею 15 соток перебуває “у користуванні”. За всю будівлю власник просить 6 млн доларів. Рієлтор зазначає, що ця споруда має свою історію і є непересічною.

Найбільший офісний палац початку ХХ століття

Це не перебільшення. Будівництво нового Управління Центральної залізниці (колишня Південно-Західна) почали в квітні 1888 року. Це був наймасштабніший проект у місті — щодня на об’єкті працювало приблизно тисяча робітників. Архітектори Олександр фон Гоген та Валер’ян Куликовський, а підрядні роботи виконував Іван Єрохін — один з найбільш потужних забудовників того часу.

Фасад споруди та її функціонал зберігся до
Фасад споруди та її функціонал зберігся до “нульових” років. На фото – 1910-ті й 1980-ті роки

Будинок у цегляному стилі складався з трьох з’єднаних флігелів і двох внутрішніх двориків з фонтанами. Цоколь споруди викладений гранітом, який привозили з Волині, а жовту цеглу доставили з київських заводів. Зважаючи на зростаючі потреби в логістиці, залізниця переживала різкий зростання, тому зростали вимоги до чисельності штату. У середині будівлі були 194 приміщення, довжина коридорів становила понад 1 км, а площа будівлі злила майже 5 тисяч квадратних метрів.

Архітектори створили незвичні інтер’єри: зал для засідань на другому поверсі був виконаний у стилі ренесансу, а кабінет начальника залізниці – в стилі Людовіка XVI. Гігантська будівля опалювалася 200 печами, дрова для яких подавали з підвалу за допомогою електричних підйомників. Для освітлення було зведено свою міні-електростанцію.

Свого часу інженери застосували в Управлінні передові технології: була своя електростанція, а дрова постачали з підвалу до печей електричним піднімальним механізмом
Свого часу інженери застосували в Управлінні передові технології: була своя електростанція, а дрова постачали з підвалу до печей електричним піднімальним механізмом.

Головний офіс Південно-Західної, а згодом Центральної залізниці, виконував свої функції понад 100 років. Остаточно залізничники залишили його у 2001 році, в період Георгія Кирпи, коли будівля вже не відповідала вимогам. З того часу вона була у приватній власності і слугувала офісами. Тепер же вона стоїть пусткою — судячи зі світлин, принаймні частина приміщень вільна від меблів.

Продають “сталінку” та маєток з золотим леопардом

Нагадаємо, днями у Києві, в Шевченківському районі, було оголошено про продаж ще однієї масштабної споруди. Йдеться про будинок на вул. Богдана Хмельницького, №38 — це величезна п’ятиповерхівка-“сталінка” 1934-1936 років, раніше призначена для працівників Наркомату радянського господарства УРСР. Зараз всередині — офісні приміщення з ремонтом середини “нульових”, а за будівлею — занедбаний внутрішній дворик.

Крім того, нещодавно ми писали про розкішний одноповерховий будинок з мармуром, золотом і леопардовими візерунками, який також виставлено на продаж у Києві. Місцеві жителі жартують з приводу колишніх власників та границь розкішного максимуму.