Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала клопотання про конфіскацію активів колишнього голови Дарницької РДА Ярослава Лагути. Мова йде про дві квартири, декілька нежитлових приміщень та круїзний лайнер – все це майно було придбано дружиною і матір’ю посадовця у 2020-2021 роках. Правоохоронці виявили, що в родині Лагути не було доходів, які могли б пояснити, звідки взялося майно на загальну суму 7,18 млн грн.
Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило про можливе стягнення у дохід держави активів вартістю понад 7 млн грн. Згідно з їхніми даними, САП, спираючись на матеріали НАЗК та докази, отримані спільно з НАБУ, вже звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання цих активів необґрунтованими.
Зокрема, мова йде про дві квартири площею майже 170 квадратних метрів у столичному житловому комплексі, а також два нежитлові приміщення загальною площею 220 кв.м і круїзний катер “Bayliner 245 SB” 2007 року випуску. Останній на міжнародних ринках оцінили приблизно в 35-40 тисяч доларів (в Україні такі судна виставляються досить рідко).
“Національне агентство дослідило доходи та витрати посадовця і його родини та дійшло висновку про неможливість легального придбання цих активів. За рішенням ВАКС активи можуть бути конфісковані на користь держави,” – зазначили в НАЗК.
Варто зазначити, що Ярослав Лагута керував Дарницьким районом з 2019 по 2022 роки (президент звільнив його за місяць до початку масштабного вторгнення). Раніше Лагута кілька місяців очолював Житомирську ОДА, а на початку “нульових” висувався від “Нашої України” кандидатом у народні депутати на Житомирщині. Однак отримав лише 0,62% голосів.
Найкращий тест для КМДА: як чиновники оцінюють ризики корупції
Нагадаємо, що раніше САП просила суд конфіскувати майно, яке належить київському митнику Руслану Фірсову. Він проходив у справі щодо можливого незаконного набуття великої кількості нерухомості в передмісті Києва. У 2019 році Фірсов був виконуючим обов’язки директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС.
Крім того, ми також розповідали про “найкращий тест” у КМДА: посадовці оцінювали ризики корупції в своїй діяльності, застосовуючи формат самооцінювання. Громадський контроль у цьому процесі був можливий, хоча і не обов’язковий: у разі необхідності чиновники могли перевіряти один одного на схильність до корупції без сторонніх спостерігачів.
