Житній ринок, що слугує однією з найзначніших архітектурних пам’яток Подолу, втратив свій охоронний статус. Це призвело до затримки в подальшому розвитку цього важливого об’єкта для Києва. Громадськість сподівається на Мінкульт, який має право надати ринку статус культурної спадщини, забезпечивши таким чином його захист.
Про це 3 липня повідомив на своїй сторінці у Facebook київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов. В даний момент активісти вже подали документи для захисту Житнього ринку до Мінкульту, оскільки сподівання на те, що Департамент охорони культурної спадщини зможе надати ринку охоронний статус, не справдилося. Документи відправили на доопрацювання.
Цьому передувало відхилення Кличком петиції, яка вимагала надати Житньому ринку охоронний статус. Активісти мали великі сумніви, що департамент прийме рішення на свою користь, проте так і сталося: заявка на охоронний статус була відправлена на доопрацювання і ринок не включили до реєстру пам’яток. Таким чином, наразі ринок офіційно не має жодного охоронного статусу.
Дмитро Перов вважає, що рішення чиновників є спробою зменшити суспільний резонанс. На його думку, окремі представники Консультативної ради виступили проти надання комплексу статусу пам’ятки, а для заспокоєння ситуації навіть повернулася з відпустки керівниця департаменту Марина Соловйова. Однак, після відмови з боку міського голови та департаменту, активісти передали облікову документацію до Міністерства культури та інформаційної політики, яке уповноважене оцінювати об’єкти культурної спадщини та вносити їх до відповідних реєстрів.
Що стосується відмови Кличка, вона була подвійною та стосувалася обох петицій, поданих на початку 2025 року. Перша, що була ініційована компанією Inzhur, закликала до приватизації будівлі та пропонувала проект її оновлення. У лютому та квітні компанія представила візуалізації нової концепції, що включала зонування, ярмаркові простори та інші зміни в плануванні Житнього.
Друга петиція, яку підписали культурні діячі та дослідники, вимагала захисту ринку. Її автори закликали владу заборонити приватизацію, розробити бюджетну програму утримання та реставрації ринку та терміново надати йому статус пам’ятки. Вони висловили побоювання, що реконструкція може призвести до знищення пам’ятки, якщо її віддадуть у приватні руки.
У свою чергу, Віталій Кличко зазначив, що єдиний майновий комплекс “Житній ринок” не підлягає приватизації, і його будівля не є на обліку як пам’ятка чи щойно виявлений об’єкт культурної спадщини. Тепер остаточне рішення чекає на Міністерство культури, і громадськість сподівається, що там зможуть надати ринку охоронний статус, незважаючи на позицію столичної влади.
Хто загалом претендує на експлуатацію Житнього: наше розслідування й позиція Кличка
Нагадаємо, наприкінці січня, коли протиріччя між усіма сторонниками експлуатації Житнього ринку загострилися, Інформатор започаткував розслідування про всіх, хто зацікавлений у цій споруді. Виявилося, що кілька потужних груп впливу прагнуть отримати контроль над нею – одна з них знаходиться у близькому оточенні міського голови, а інша – серед нових бізнесменів з інвестиційних фондів. В реальності саме між цими групами вибудовується протистояння, а всі обставини (і “робоча група” КМДА, і проект постанови від депутатів Київради про продаж) використовуються як піар-інструменти обох впливових груп.
Також ми зазначили, що 30 січня 2025 року Віталій Кличко висловився щодо майбутнього Житнього ринку. Він зазначив, що, враховуючи інтерес до споруди з боку свого оточення, повинен підтримати орендний статус ринку. Проте Кличко підкреслив, що, незалежно від обраної моделі управління, будівля має залишитися громадським простором, упорядкованим й в належному стані.
