Ексдепутату Київради, “смотрящему” за Києвом Денису Комарницькому допомогли втекти за кордон колишні позаштатні співробітники СБУ і чинні поліцейські. Саму втечу “прикривали” – цинічно – автівкою із табличкою “вантаж 200”. Комарницький, своєю чергою, пив під час подорожі горілку, заїдав її хотдогами й поскаржився, що готель, у якому він спинився, аби переночувати у Хусті – “бомжацький”.
“Оперативна підтримка” при “порятунку” з Києва
Ексклюзивні подробиці втечі за кордон головного фігуранта операції “Чисте місто” й “справи Комарницького” оприлюднили журналісти Української правди й розслідувач Михайло Ткач. Вони дослідили матеріали з допитів людей, що безпосередньо організовували виїзд “смотрящого” по Києву до Румунії. Зокрема, приятель Комарницького, Юрій Довгаленко, на допиті в СБУ визнав, що допоміг йому “законспіровано” виїхати з Києва до кордону. Під час перебування в Закарпатській області Довгаленко представився поліції співробітником СБУ і показав їм посвідчення позаштатного працівника оперативного підрозділу.
Самі журналісти вважають: те, як була спланована втеча, свідчить про наявність “оперативної підтримки і навіть відповідної операції” для організації втечі підозрюваного. Загалом, правоохоронці розповіли “УП”, що участь в організації втечі брали чотири людини з посвідченнями СБУ, двоє ексспівробітників Управління стратегічних розслідувань Закарпатської області і один депутат. Двоє співробітників СБУ були звільнені за тиждень до втечі Комарницького.
Важливий момент: у коментарі виданню “Лівий берег” пресслужба СБУ зазначила, що фігуранти справи вже затримані самою спецслужбою, їм вже повідомили про підозру. Вони менше 5 місяців перебували у статусі гласних позаштатних працівників – тобто не перебували у штаті СБУ, не отримували грошове забезпечення.
“Окремо наголошуємо: вони були позбавлені цього статусу на початку лютого, до настання подій, які розслідуються у кримінальному провадженні. У співпраці з НАБУ проводиться комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, направлених на встановлення інших осіб, причетних до організації переправлення Д.Комарницького через державний кордон до Румунії з території України”, – повідомили виданню в СБУ.
Так само підтвердили участь двох співробітників Управління стратегічних розслідувань у “порятунку” Комарницького і у відповідному Департаменті Нацполіції. Там зауважили, що обидва працівники вже звільнені, а слідчі СБУ оголосили їм підозри. Також з посади звільнили керівника територіального управління на Закарпатті.
Їхали під прикриттям авто з табличкою “вантаж 200”
Отже, як Комарницького вивозили з Київщини? Нагадаємо, що після масштабних обшуків 6 лютого 2025 року ексдепутата Київради було оголошено в розшук НАБУ. У цей час, як повідомляли в НАБУ на спеціально скликаній для цього пресконференції, фігурант ще перебував в Україні. Він переховувався у котеджному містечку “Рославичі”, що по Новообухівській трасі, звідки його забрали вже названий вище Юрій Довгаленко та його товариші.
Комарницький звернувся по допомогу до Довгаленка 10 лютого, зателефонувавши у месенджері “Сігнал”. Саме тоді він повідомив, що планує перетнути держкордон України, і що перевезти його на захід країни треба якнайшвидше, “доки його офіційно не оголосять у розшук” – так сам Довгаленко зізнався на допиті у СБУ. Саму “операцію” з вивезення почали о 8:00 11 лютого.

“Коли ми забрали Комарницького і почали рух, останній повідомив нас, що у напрямку міста Хуст попереду нас також їхатиме камуфльований автомобіль з табличкою “200” під лобовим склом, який уже виїхав раніше. Протягом усього нашого пересування основна задача Toyota Land Cruiser 200 полягала у тому, щоб повідомляти про наявність на маршруті блокпостів, а також у разі їх наявності повідомляти про те, чи здійснюється на них перевірка на предмет наявності у транспортних засобах Комарницького, якого на той час розшукувала НАБУ”, – зауважив на допиті Довгаленко.
Таким чином, перед автівкою, у якій рухався Комарницький та його супроводжуючі, їхали вже дві машини, що “розвідували” шлях – камуфльоване авто з табличкою “200” (такі авто зазвичай не зупиняють на блокпостах, бо у них транспортують полеглих захисників) та ще один позашляховик, задачею якого було якраз зупинятись на блокпостах і перевіряти, чи не будуть зазирати у салон правоохоронці.
Купив п’ять хотдогів, горілку й сік
За 40 км до Хуста Комарницький сказав Довгаленку подзвонити людині у першій автівці, аби вона перевірила АЗС на наявність там правоохоронців. На цій АЗС на кортеж мала чекати “Toyota Camry”. По дорозі вже безпосередньо до Хуста Комарницький не говорив, а писав у нотатнику. Він взяв у машину 5 хот-догів (чотири з них віддав товаришам), сік і пляшку горілки. Пив і їв. Написав повідомлення з проханням додати гучності музиці.
“На цьому моменті (на заправці, де фігурант придбав хотдоги й горілку – Ред.) у спецоперацію вступають люди, пов’язані з Управлінням стратегічних розслідувань Нацполіції Закарпатської області. Один зі співробітників якого і прибув на тойоті на заправку міста Хуст для зустрічі столичного гостя. Він, до слова, також вже затриманий. І також надав покази”, – зауважив Михайло Ткач.
Заночував Комарницький у Хусті в готелі. Цікаво, що весь час від моменту прибуття до міста і аж до 01:00 ночі він разом зі своїм супроводом перебував у автівках, і аж тоді потелефонував поліцейським – мовляв, чи маємо спати просто у транспорті. Комарницький при цьому був вже добряче п’яний. Копи спрямували столичних гостей у напрямку готеля – він був якраз за кількасот метрів від локації, де зупинилися автівки.
“Потім було ще декілька дзвінків, і він вів себе не зовсім адекватно. Я перестав відповідати. Далі біля 2:00 він надіслав смс “Ау” – я не відповідав та вимкнув звук, після цього було ще 3 пропущені дзвінки. 12 лютого о 12 годині Комарницький подзвонив знову на Сігнал, по голосу відчувалося, що вже протверезів, також у розмові сказав, що до них підходив поліцейський та перевіряв документи”, – переказує Ткач слова одного зі співробітників поліції, ймовірно, Віталія Безкровного, сказані на допиті, додавши, що тоді ж Комарницький обурювався – мовляв, готель “бомжацький”, а Інтернет “працює погано”.
Скаржився поліцейським на гамбургери й “смердючий” будинок
Роль “провідників” Закарпаттям на себе взяли місцеві поліцейські: старший оперуповноважений Віталій Безкровний після затримання розповів про співробітника Василя Лимака, який сказав йому про наявність у нього каналу для нелегальної переправки осіб за кордон. Лимак, за словами Безкровного, запитав у нього, чи є в нього люди, які хочуть отримати таку “послугу”. Безкровний стверджує, що відмовив і забув розмову.
А вже 7 лютого Віталію подзвонив його знайомий Дмитро Нікітін, який сказав, що в нього є людина, якій треба виїхати. Той розповів йому про Лимака. Лимак сказав, що це коштує 10 тис доларів. Безкорований сказав, що не знав, що “послуга” треба Комарницкому. Вказану суму він отримав, як “премію”, за супровід.
Загалом Комарницький пробув на Закарпатті 4 доби. Вдень 14 березня він декілька разів набирав Безкровного, нервував, повідомляв, що залишився без автівки і з кимось удвох, хотів змінити місце проживання. Поліцейський виїхав з Ужгорода, де мешкав, на машині зі своєю дівчиною за кермом (бо сам випив алкоголь). Забрав Комарницького у Хусті й перевіз до Міжгір’я – у село Колочава, де був гостьовий будинок, від перебування у якому столичний гість відмовився (мовляв, “там смердить”).
Працівник УСР повіз Комарницького випити віскі на заправку, до напою він докупив гамбургерів (вони ексдепутату Київради теж не сподобались – на що він “почав обурюватись”). Затим поліцейський поселив гостя у ще один готель, і більше його не бачив. Зрештою, 16 лютого, після чотирьох діб зустрічей (у тому числі – з депутатом облради Юрієм Покорбою, про якого писав Інформатор), готелей, сніданків та віскі і кількох змінених телефонів, – Комарницький зайшов до прикордонного відділку поліції вже у Румунії. Там і попросив про притулок.
Комарницький вже просить у Відні про притулок, а живе поряд з цвинтарем і має власний басейн
Нагадаємо, напередодні Інформатор писав про те, що Комарницький вже просить у Відні політичного притулку. Якщо він його отримає (що досить нескладно для вихідців з України через війну), то зможе розраховувати й на захист від депортації до Києва – тобто виключить найгірший для себе сценарій подій. Став відомим також маршрут, яким він тікав з країни: Комарницький “брав штурмом” кордон з Румунією на Закарпатті.
Також ми розповідали про будинок Комарницького у Відні. Інформатор розшукав адресу, за якою мешкає у австрійській столиці колишній смотрящий, і вона досить цікава: це тихий район з дво-триповерховими особняками на заході Відня. Прикметний і будинок, у якому проживає нині одіозний ексдепутат Київради. У ньому декілька спалень, а ще, на задньому подвір’ї є свій басейн.