У Києві почався черговий мовний скандал. У кав’ярні-книгарні “Сенс” на Хрещатику, де на вході зазначено “аби не російською” (натяк для відвідувачів на мовні обмеження) гостя почула, як сусіди за столиком спілкуються російською. Втім, у відповідь на її закиди адміністрація закладу… перепросила у відвідувачів. Та судячи з фраз, які пише сама скаржниця у Facebook, саме її поведінка й стала підставою для вибачень: пані відкрито та підкреслено вживає до російськомовних українців фрази на кшталт “москвороті” та “це лайно”.
Сумнівний з точки зору суспільної моралі випадок стався 14 січня 2025 року у книгарні “Сенс”, що на Хрещатику. Про нього розповіла відвідувачка закладу Діна Сидоренко у Facebook: за її словами, вона приходить саме туди, оскільки у книгарні-кав’ярні на вході зазначено, що відвідувачів просять не спілкуватися російською, а у оформленні самого закладу є підкреслено-патріотичні елементи, як-от “шкала русофобії” (від “ще недостатньої” до “лютої” – в залежності від того, скільки російських книжок “на утилізацію” принесе відвідувач). Отже, пані Сидоренко почула, як за сусіднім столиком спілкуються російською. Далі – пряма мова.
“Я звернулась до продавців книгарні з проханням зробити зауваження московоротим, які принижують мою національну гідність, публічно проявляють зневагу до України, до Українського народу. Співробітники кафе Сенс мені відмовили: “Ми не маємо права”. Здивована. Я ж не прошу вигнати, прошу захистити мене від цього лайна. Тим паче заклад декларативно встановив заборону на язик!” – пише Діна Сидоренко у Facebook.
Від адміністрації закладу відвідувачка просила або змусити гостей перейти на українську, або “припинити порушувати” її власне право на панування української мови. Як саме задовольнити її примху, пані Сидоренко не пояснила – ймовірно, йдеться все ж про завуальовану спробу вигнати інших відвідувачів із закладу (з ними, напевно, вона також мала неприємний діалог).
“Нарешті до цих представників московитської нацменшини, які не поважають ні українську Конституцію, де статус державної мови має виключно українська, ні інших людей, підійшов один із працівників і ЛАГІДНО та ВВІЧЛИВО з ними про щось говорив. В кінці почула “Приносимо наші вибачення”. Це дуже розізлило”, – пише Сидоренко.
Зазначимо, що дії працівників закладу були цілком коректними. Натомість, якби вони почали вимагати від відвідувачів залишити приміщення (як, ймовірно, хотілося захисниці української мови), – їхні дії можна було б кваліфікувати за ст. 161 КК України – порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності тощо. А от у дописі самої Діни Сидоренко є чимало прикладів порушення рівноправності громадян – за умови відповідної кваліфікації її дій, пані може загрожувати штраф від 3,4 тис до 8,5 тис грн., або й обмеження волі строком до 5 років.
Додамо, що заборонити людям говорити російською у побуті не може ані законодавство, ані власник закладу (адже це порушить їхнє право – забороняти будь-яку мову антиконституційно). А просто перебуваючи у залі кав’ярні, ресторану чи тролейбусу кияни не є ані “посадовими”, ані “службовими” особами, відтак, навіть якщо вони й мають стосунок до служби на державу чи міську громаду, заборонити їм говорити іспанською, німецькою чи російською не може жодна особа.
Навчені гірким досвідом: “Сенс” вже потрапляв у схожі скандали
Нагадаємо, книгарня “Сенс” потрапляє у аналогічні історії вже не вперше. Інформатор вже розповідав про те, що 2 листопада там почався “мовний” конфлікт: відвідувачка Катерина Косецька розповіла, що у відповідь на прохання спілкуватися українською чоловіки з-поза сусіднього столика спочатку почали з неї насміхатися, а потім один з них атакував її, вирвавши мобільний телефон. У поліції прийняли заяву від жінки, встановили особу порушника й місце його знаходження. Ним виявився 44-річний мешканець Київської області, відносно якого було складено адмінпротокол.
Але пізніше уповноваженому із захисту державної мови Тарасові Креміню довелося проявити задатки еквілібриста, аби не порушити права людини, та водночас залагодити цей конфлікт. Адже заборонити говорити людям російською у побуті не можна.
