ЮНЕСКО включила Кирилівську церкву в Києві до Міжнародного списку культурних надбань, які отримали підвищений рівень захисту. Разом з цим об’єктом до списку увійшли ще 18 архітектурних пам’яток з Одеси, Білгород-Дністровського, Харкова, Сум, Чернігова та інших регіонів. Цей рівень захисту є найвищим у міжнародно-правовій практиці.
Про поповнення списку повідомила міністерка культури Тетяна Бережна. Кирилівська церква в Києві, Церква Святих Кирила та Афанасія Александрійських, є архітектурною пам’яткою XII століття. Це одна з найстаріших православних церков столиці, що вирізняється своїми унікальними фресками середини XII століття і є суттєвою частиною історичної спадщини Києва.
Варто зазначити, чому саме це місце, неподалік Дорогожичів, було обрано для будівництва храму. Виглядало, що великий київський князь Всеволод II Ольгович обрав його через стратегічне значення. На початку другої половини XII століття давньоруська держава охоплювала декілька самостійних князівств, проте Київ залишався центром. Урочище Дорогожичі (чи “Дорожичі”, від слова “дорога”) було важливим стратегічним пунктом на шляху до столиці, що дозволяло церкві контролювати маршрути до Чернігова, Полоцька, Новгорода, Волині та Галичини.
Отримання найвищого рівня міжнародно-правового захисту від ЮНЕСКО свідчить про особливий статус та наявність додаткових механізмів для охорони пам’ятки під час військових дій. Цей захист передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року і є доступним для об’єктів, що мають виняткову цінність для людства. Критерії для отримання такої охорони включають надійність захисту на національному рівні та відсутність використання пам’ятки у військових заходах.
Разом із Кирилівською церквою до списку потрапили ще 18 об’єктів з різних регіонів. Серед них – Аккерманська фортеця, Успенський собор у Харкові, Борисоглібський собор у Чернігові, Мовчанський монастир у Путивлі, Покровська церква в Харкові, Спасо-Преображенський та Троїцький собори в Сумах. Також під охороною знаходяться архітектурні пам’ятки: Харківський драмтеатр ім. Шевченка, Кірха в Одесі, Садиба Кеніга в Тростянці, Приморські сходи в Одесі, Воскресенська церква в Сумах.
Таким чином, у Міжнародному списку культурних цінностей з підвищеним захистом ЮНЕСКО нараховується 46 українських пам’яток. Як зазначила міністерка культури Тетяна Бережна, за їхньою кількістю Україна стала однією з провідних країн у світі. Це має величезне значення для збереження української культурної спадщини, особливо в умовах, коли окупанти старанно знищують історичні та культурні об’єкти.
У Київській області занепадає 150-річний дерев’яний храм, на Татарці місцеві жителі виступили проти будівництва церкви
Днями стало відомо, що в Вишгородському районі на Київщині стрімко руйнується унікальний деревʼяний храм, визнаний архітектурним шедевром. Складна конструкція будівлі, збудованої у 1874 році в селі Коленці, знаходиться у критичному стані. Місцева громада не має засобів для відновлення, і пам’ятка архітектури не викликає інтересу.
Також в Шевченківському районі Києва, на Татарці, розгортається новий конфлікт через плани будівництва. Мова йде про будівництво церкви: земельну ділянку вже давно передали релігійній громаді, проте Київрада відмовила в проєкті землеустрою. Поки що виконується лише вирубка дерев – комунальні служби виконали запит священнослужителя, однак місцеві жителі незадоволені такою ситуацією.
