Ранком неділі, 2 листопада, активісти з Києва провели протестну акцію. Люди, які вже понад п’ять років добиваються облаштування наземного переходу через бульвар Тараса Шевченка поряд зі станцією метро “Університет”, використали трафарет для малювання “свого” переходу – зебри. Кожна лінія символізує запитання “Де наш перехід?”. Варто зазначити, що рух транспорту на бульварі інтенсивний, тому підтримка ідеї облаштування переходу серед киян – неоднозначна.
Фото “імпровізованого” переходу, створеного за допомогою трафарета, опублікував у Facebook співзасновник громадської організації Олександр Гречко. Він зазначив, що акцію провели “активісти” (з можливим ризиком для їхньої анонімності), і додав, що Патрульна поліція столиці блокує створення наземного переходу, який дублював би підземний, що існує на перехресті бульвару Тараса Шевченка і вулиці Пирогова.
Позиція активістів зрозуміла: автомобілістам не важко зупинитися на кілька хвилин, щоб пропустити пішоходів. А для людей з інвалідністю, літніх людей і мам із візочками це суттєве полегшення — їм не потрібно буде щоразу спускатися під землю, аби перейти через шосе з шістьма смугами руху. Вони посилаються на дослідження компанії “Про мобільність”, яке проводили ще в 2019 році, де комп’ютерне моделювання підтвердило: облаштування наземного переходу не викличе заторів на бульварі.
“У 2019 році проєкт (наземного переходу – Ред.) виграв у громадському бюджеті, і відповідні кошти були виділені, і реалізація мала розпочатися в 2020 році. Більш того, у 2022 році Київрада ухвалила рішення про дублювання всіх підземних переходів наземними. Проте все затримується через отримання дозволу від Нацполіції України,” – нагадали активісти, підкресливши, що КП “ЦОДР” направило до Патрульної поліції столиці вже вісім редакцій проєкту, але в поліції кожного разу вносять свої зміни.
Слід зазначити, що не всі кияни підтримують ідею облаштування наземного переходу саме в цьому місці. Медійник Олександр Крамаренко нещодавно опублікував пост у Facebook, закликавши зупинити створення “карго-культу і популізму”. На його думку, інтенсивність руху так велика, що це створить проблеми для транспортного потоку в центрі міста.
“В місті потрібно зберігати ключові магістралі, в першу чергу, в інтересах наземного громадського транспорту. Наприклад, облаштування наземного переходу на перехресті бульвара Шевченка та вулиці Пирогова може створити затор для п’яти тролейбусів, трьох автобусів і двох маршруток. Наземний перехід на міській магістралі не є ані зручним, ані безпечним для людей із зниженою мобільністю, адже ширина проїжджої частини потребує часу на її перетин,” – зазначив Крамаренко.
Однак медійник закликав облаштувати підземний перехід з ліфтами, які б були зручними для маломобільних киян. Хоча це дорожче як у капітальному, так і в поточному обслуговуванні, сказав він, таке рішення вирішить проблему, замість того, щоб створити нову. Але в коментарі до його посту депутат Київради Ксенія Семенова вказала, що вже облаштовані ліфти біля підземних переходів не працюють, що, безсумнівно, є питанням до самої Київради, адже контроль за виконанням обов’язків посадовцями КМДА — їх компетенція.
Як Тимур Ткаченко “дотиснув” відкриття наземного переходу на Хрещатику
Нагадаємо, у травні 2025 року стало відомо, що в Києві нарешті відкрили новий наземний перехід на перетині центральних вулиць Хрещатика та Прорізної, біля станції метро “Хрещатик”. Цей перехід дублює підземний, що існує тут вже давно. Неподалік встановлений світлофор із детекторами транспорту.
Крім того, ми повідомляли, що в столиці руйнується підземний перехід на станції метро “Театральна”. КП “Київський метрополітен” оголосив тендер на його обстеження, яке передбачає оцінку технічного стану, виявлення причин дефектів, а також прогнозування їхнього впливу на функціонування переходу.
