Депутати проти гламурних парків: Київрада заходилася рятувати кажанів, сов та мухоловок

Київрада планує прийняти постанову, згідно з якою КМДА має провести цілу кампанію зі створення штучних гніздівель для птахів та кажанів у міських парках і скверах. Тим самим депутати нарешті втрутяться в сумну екологічну ситуацію, що склалася внаслідок “гламуризації” міських парків, проти якої виступили екологи. У документі, що вже поданий до Київради, детально описані усі правила розміщення й створення гніздівель та пташиних “будиночків”.

Про необхідність облаштування штучних гніздівель йдеться у проєкті рішення Київради, поданому депутаткою Олесею Пинзеник 15 квітня 2025 року. У документі містяться вимоги до Департаментів КМДА із питань територіального контролю та захисту довкілля й адаптації до зміни клімату. Обидва вони мають забезпечити організаційні заходи з розвішування й встановлення штучних гніздівель для птахів та кажанів у різних розмірах і конструкціях. Також там перелічені різні вимоги до такої “інфраструктури”.

Зокрема, дуплянки рекомендується розвішувати таким чином, аби напрямок входу був у протилежний бік від пануючих вітрів на висоті 3-6 метри. Їхня кількість не має перевищувати 5-10 штук на 1 га території міста. Для птахів-мухоловок штучні будиночки мають розвішувати на відстані не ближче за 50 метрів один від одного, для горихвісток – 70 метрів, для крутиголовок – 200 м. А совам “рекомендують” гніздитися не ближче, ніж за 500 метрів одна від одної.

Також у документі описано, як встановлювати шпаківні, синичники й будиночки для кажанів. Останні радять розвішувати у загальній кількості 3-5 штук на 1 га площі, але так, щоб забезпечити “віддаленість від факторів турбування” і у великих за площею парках. Крім того, у документі містяться вимоги до департаментів з інформування КП “Плесо” та КО “Київзеленбуд” про заходи щодо встановлення таких штучних гніздівель і “обмеження вирубки і пошкодження об’єктів рослинного світу, де можуть бути споруди тваринного світу, навіть, якщо вони старі, вікові та сухі”. Висновки про правила розміщення ґрунтуються, зокрема, на порадах фахівців з Національного природного парку “Голосіївський”, скани якого долучені до проєкту.

“Саме прийняття такого рішення дозволить скоротити депопуляцію орнітофауни у місті, що в свою чергу понизить кількість шкідників, як то моль мінуюча, що знищую київські каштани – символ столиці України”, – йдеться у пояснювальній записці до проєкту рішення.

Щоправда, у документі йдеться лише про птахів – а екологи раніше повідомляли про знищення місць проживання іншої дрібної фауни, зокрема, білок. Але прийняття рішення та обмеження вирубування старих дуплистих дерев напевно призведе й до збільшення популяції вивіркових та гризунів у Києві. Авторкою проєкту рішення є депутатка Київради від УДАРу Олеся Пинзеник, яка є племінницею ексміністра економіки Віктора Пинзеника.

В шпаківнях білки не живуть: як екологи “зарубилися” з чиновниками через фауну Києва

Нагадаємо, ще у вересні 2024 року Інформатор писав про те, що екологи почали бити на сполох через знищення популяції горобців у Києві. Їхня кількість лише за рік впала у 50, і навіть більше, разів. Фахівці бачать проблему в тому, що міська влада “гламуризує” міські парки, вирубуючи старі дуплисті дерева, які слугують “багатоповерхівками” для пташок. А наслідком може бути винищення самих парків шкідниками.

Аналогічне занепокоєння екологи висловили і щодо ситуації з білками. У підсумку, в лютому 2025 року екологи та чиновники з Департаменту захисту довкілля дотепно “зарубилися” через екологічні проблеми – у КМДА написали про те, що розміщують у парках “кормові віники” й сіль, ще й вішають шпаківні, а екологічні активісти відповіли, що усі ці наїдки білкам не до смаку, а мешкати у шпаківнях для вивіркових – ще той виклик.

Джерело