Обезголовлена Київрада шукатиме собі нового секретаря. Напередодні депутати з тріском провалили вотум недовіри Володимиру Бондаренку, втім, він сам подав заяву про відставку з посади секретаря й заступника міського голови. Тим самим відбувшись малою кров’ю, зберігши мандат депутата й такий-сякий вплив (а в Кличка ще й подали його крок, мало не як самовідданий). У владі тишком-нишком узгоджують кандидатури – й абриси майбутньої угоди вже вимальовуються досить чітко.
Чому Кличко погодився “здати” Бондаренка
Кілька висновків з “самовільної” відставки Володимира Бондаренка. Він став, насправді, цапом-відбувайлом: міському голові потрібно було, по-перше, скинути негатив від “справи Комарницького”, по-друге, позбутись марудного обов’язку ведення сесій Київради – зрозуміло, що Кличкові це дається важко, сам він не є ані знавцем Регламенту, ані фанатом довгих спітчів, які має виголошувати секретар/спікер.
Тож “на вахту” має заступити нова людина, і зробити це якнайшвидше. Зробити це важче, ніж сказати: процедура непроста. Обирати секретаря Київрада має з чинних депутатів, а кандидатуру, згідно з Регламентом, спочатку має висунути сама Київрада (не менш, ніж половиною складу – має бути 61 депутат), а якщо вона цей обов’язок “провалить”, свого кандидата може винести й міський голова. За замовченням зрозуміло, що тих кандидатів не може бути багато, і кожен має уособлювати собою певний компроміс.
Важливо розуміти: Бондаренко був для Київради явищем. Ще перед таємним голосуванням про своє призначення в грудні 2020-го він взяв слово з трибуни й пообіцяв “бути ефективним помічником” для інших 119 депутатів. І справді – балансував інтереси понад 4 роки. Цікаво, що він був обраний 114 голосами, ніби показово й у єдності всіх фракцій. Хоч збирали їх “командно-адміністративними” методами, про що розповіла депутатка від “Голосу” Аліна Михайлова.
“Пекучий привіт моїй фракції “Голос”, яка тоді тиснула, що треба за нього голосувати, бо ріалполітік і “Аліночка, ну ти ж розумієш, треба шукати компроміси”, – розкрила Михайлова карти у Facebook вже після відставки.
Герой з УДАРу
Тоді, у 2020-му, Віталій Кличко міг і не напружувати “Голос” (чи “Батьківщину”, чи “Єдність”). Чисто математично у Київраді є, й тоді була, власна більшість – це споріднені ще з часів “Віденської змови” 2014 року фракції УДАРу та “Європейської Солідарності”. Перша має 30 голосів (плюс мер, який теж голосує), у другій 31 голос. Якщо буде компроміс між двома фракціями, секретаря міськради вони оберуть без проблем.
“Голосування в міській раді показало, що позиції Кличка в органі самоврядування і далі вагомі, про що має засвідчити обрання нового секретаря, фігура якого повинна стати компромісною між “Євросолідарністю” та УДАРом”, – зауважив у дописі політтехнолог Олег Постернак.
Наразі відомо про одного кандидата, який може бути висунутий – і отримає схвалення. Це близький до Кличка депутат, який вже давно працює неформальним “балансиром” у Київраді – його частіше за інших депутатів можна було побачити біля секретаря з папірцями й заклопотаним обличчям, та, що важливіше, його прізвище не звучить у “справі Комарницького (принаймні, поки що). Йдеться про Дмитра Білоцерковця, колишнього нардепа від БПП (а ще, він – власник чималих статків у біткоїнах: лише на зростанні курсу після президентських виборів у США “заробив” 9 млн доларів).
Власне, сам Білоцерковець – хлопець конфліктний: рік тому він ледве не взяв на лоба нардепа Безгіна, очільника парламентської “ТСК” з питань взаємодії Центру з Києвом (пробна куля, якою Банкова намагалася розбити політичні амбіції Кличка). Місяць тому разом з депутаткою від “ЄС” Вікторією Пташник подав проєкт рішення про боротьбу із “туалетними” схемами. А в день відставки Бондаренка з Білоцерковцем трапився ще один випадок: коли він вже поїхав з дому, до його дружини, що має інвалідність внаслідок вторгнення, а також до матері завітали співробітники ДБР.
“Спочатку поводили себе дуже агресивно – проти інваліда ІІ групи, довели до психологічних проблем. Прийшли вони зі словами “ну що, вибори розпочалися, тому ми прийшли до вас”, – розповів сам Дмитро з трибуни Київради, додавши, що потім ДБРівці наздогнали його – і заледве відпустили на сесію.
Противага з “ЄС” та від “Слуг”
Такі випадковості не випадкові, аж надто – напередодні важливих голосувань, і образ героя невпинно переслідував Білоцерковця (сам він у коментарі телеканалу Новини LIVE, зриваючись, повідомив – “знаєте, після такого я подумаю – може, й погоджуся“). Іншим кандидатом, готовим до роботи з сесійною залою, називають Володимира Прокопіва, голову фракції “ЄС”. Але він має потужний мінус – журналістське розслідування Bihus.info, де довели: будучи заступником Кличка (нині відстороненим), Прокопів незаконно збагачувався, володіє цілою колекцією з квартир і офісів тощо.
“В нашої фракції наразі немає кандидатури, яку б ми пропонували міському голові. Але у випадку необхідності, якщо потрібно буде підставити плече… ми її знайдемо. Але нею точно не буду я: те, що я мав зробити для місцевого самоврядування в Україні, я вже зробив”, – скромно й шляхетно доповів Прокопів телеканалу “Київ”.
В теорії, від УДАРу можуть запропонувати когось ще – непогану медійність має заступник Кличка Валентин Мондриївський (працював над цим з осені, зі здобутків – кейс із порятунком Житнього ринку), чи його колега Владислав Андронов. Впливовий колись Андрій Странніков, що працює заступником голови у “бюджетній” комісії, не годиться, бо служить у ЗСУ, а от Ганна Старостенко, яка з усього оточення Кличка з ним чи не найдовше, могла б – але не має великого досвіду публічної роботи.
Зрештою, ще одна кандидатура має не просто нульові, а й “від’ємні” шанси очолити Київраду – після провалу голосування за відставку Володимира Бондаренка, ініційованою його фракцією, не існує жодного, навіть чисто гіпотетичного, сценарію, за якого б цей депутат і його політсила могли претендувати на щось. Мова про “Слуг народу” й Андрія Вітренка. І ми згадуємо про нього лише тому, що про нього говорять самі депутати з опозиційної фракції, як про кандидата.
“Сьогодні реальною кандидатурою є Андрій Вітренко. Більшість у залі це розуміє. Проте Андрій — в опозиції, тому мер його не запропонує. Але третина депутатів має на це право”, – зауважила напередодні у дописі депутатка від “СН” Лілія Пашинна (втім, у Регламенті йдеться про половину депутатського складу плюс одна особа).
Вияснюється наступна картина: голоси за призначення секретаря міськради в депутатського корпусу є. “ЄС” вже гречно обіцяє підставити плече (і напевно зробить це не “за спасибі”), а у разі необхідності голоси додадуть “Батьківщина” чи “Голос” – їхніх якраз вистачить, аби проголосувати секретаря. Треба лише внести достойну кандидатуру – і її подадуть буквально днями. Відтак, Кличко зберігає контроль над Київрадою, ще й зробив цікавий технологічний крок з “самовідставкою” Бондаренка.
А ще, цікаво, чи будуть “збивати” нового секретаря на рівні центральної влади. На думку Олега Постернака, висловлену в коментарях під власним дописом, питати про думку Банкової щодо кандидата Кличко не буде – у ОП можуть, звісно, виставити йому умову-вимогу: “не рухатись” на загальнонаціональному рівні. Але розмінювати цей козир мер Києва точно не хотів би, додає Постернак.
Як Бондаренко теревенив з Комарницьким, і за що колишньому секретареві Київради загрожує 10 років в’язниці
Нагадаємо, наприкінці лютого 2025 року Інформатор писав про те, що секретар Київради Володимир Бондаренко “засвітився” у перемовинах із колишнім “смотрящим” по Києву Денисом Комарницьким. Це стало формальною причиною, за якої його прізвище почали все частіше згадувати у прив’язці до гучної кримінальної справи.
Пізніше до цієї справи додалася інша: у Київраді в процесі голосування підмінили проєкт рішення, що стосувався дитячого конкурсу, іншим, згідно з яким самі депутати перебрали на себе частину повноважень КМДА. У цьому звинувачують секретаря міськради, Володимира Бондаренка, й заступника міського голови, В’ячеслава Непопа. Підміну вже оформили у кримінальну справу, яку розслідує СБУ: обом фігурантам загрожує реальний тюремний строк, від 5 до 10 років ув’язнення.
