У Київраді не можуть скласти порядок денний наступного пленарного засідання. Про це свідчать два розпорядження міського голови Віталія Кличка від 3 березня – про скликання засідання на вівторок, 4 березня, та про скасування цього скликання відповідно. Джерела ж кажуть, що у владі йдуть торги за проведення “кадрового” засідання, де обиратимуть голову “земельній” комісії Київради – як показує досвід, найважливішій і найресурснішій з усіх. Також проголосувати мають за нового заступника для самого Кличка – і вже відоме його прізвище.
Обидва розпорядження – про проведення сесії 4 березня та про скасування цього розпорядження з порядковими номерами №146 та №152 Інформатор розшукав на міському порталі. Причому, вони викладені послідовно, один за одним – тобто, наміри з проведення сесії змінилися впродовж кількох годин. Співрозмовник Інформатора серед депутатів Київради пов’язує це з насиченою “програмою”: міському голові потрібно закрити низку вакансій, що утворилися у зв’язку з масовою “децимацією” депутатів та посадовців після початку розслідування НАБУ з приводу корупції на землі, відомого, як “справа Комарницького”.
“Йдеться про заступника Кличка, і це ресурсна посада, хоч про питання землі і містобудування й архітектуру вже не йдеться: звільнивши Петра Оленича, мер перетрусив повноваження, і саме ці передав Непопу (В’ячеслав Непоп, багаторічний заступник Кличка – Ред.) Але, що головніше, – йдеться про очільника земельної комісії у Київраді. За неї зараз йде битва, її хочуть собі декілька впливових груп. От Кличко й нервує: хотів спеціальне “кадрове” засідання провести, бо наступне “штатне”, звичайне, в нас мало б пройти аж 13 березня – але чекати ніхто не хоче”, – сказав наш співрозмовник.
Попередній очільник “земельної” комісії, Михайло Терентьєв, – у переліку депутатів та посадовців, яких Кличко попросив скласти мандати (чи просто звільнив, як свого заступника Петра Оленича). Станом на вівторок, 4 березня, він ще перебуває у слідчому ізоляторі – принаймні, новин про звільнення під заставу досі не було, на відміну від його колег, самого Оленича, родині якого довелося влазити у кредити, аби той вийшов під заставу, і Олени Марченко, за яку внесли 50 млн грн.
Зате вже відомо, хто буде новим заступником Кличка. Міський голова подав до Київради його кандидатуру у той-таки день, в понеділок, 3 березня: ним стане Олег Юрійович Куявський. Він є заступником директора Департаменту муніципальної безпеки Томана Ткачука (той, як і багато хто з міських чиновників, “ходить” під підозрою за розтрату коштів). У системі влади Києва Куявський дуже давно: Інформатор знайшов його декларацію за 2014 рік, коли той був ще на посаді заступника директора у Департаменті суспільних комунікацій.
У декларації Куявського впадає у вічі повна відсутність хоча б якогось майна. Його як не було у 2014 році, так нема й зараз, щоправда, посадовець декларує-таки 32 тисячі доларів готівкою, тож хоч щось та й заробив у Києві. На квартиру у столиці, звісно, не вистачить. А от за місцем проживання Олега Куявського – у Хмельницькій області – цілком: посадовець пише, що зареєстрованим місцем його проживання є місто Славута у Шепетівському районі.
Цікаво, що з пояснювальної записки випливає, що Куявського призначають не замість Оленича, а замість Андрія Крищенка, колишнього очільника київської поліції, який, як писав днями Інформатор, з перших днів вторгнення входив до “воєнного” кабінета Кличка, а нині – воює на передовій. Відтак, для Куявського це буде тимчасова посада, пов’язана з координацією співпраці КМДА з силовими й правоохоронними органами у Києві. Ймовірно, Віталій Кличко вирішив одним махом заповнити усі прогалини у кадрах: після голосування Київради кандидати ще мають бути затверджені Кабінетом міністрів, бо вони будуть саме заступниками очільника КМДА, а не самоврядної посади “мера”. Саме з цим, до речі, пов’язана одна з найбільш колоритних обмовок Кличка ще від серпня 2014 року – про “двох заступників, чотири з яких вже місяць лежать у Кабінеті міністрів”.
Як Янукович витискав Черновецького з Києва, і в чому тут уроки для Віталія Кличка
Нагадаємо, днями Інформатор зробив реконструкцію подій весни 2010 року, коли політичний центр, уособлений Партією регіонів, почав усунення від влади у Києві тодішньої молодої команди попереднього міського голови: ми знайшли чимало паралелей з нинішньою ситуацією у столиці, втім, є й принципово відмінні моменти. Проте “справа Комарницького” – спроба знайти управу на корупційне оточення міського голови – якраз досить непогано вкладається у загальну аналогію.
Також ми писали про те, що секретар Київради Володимир Бондаренко, наближений до міського голови, також “засвітився” у справі Комарницького. У НАБУ показали фрагменти з телефонних переговорів фігурантів справи Комарницького, з яких можна зробити декілька висновків: по-перше, на записах є чимало фактажу, по-друге, у справі можуть бути дуже впливові київські посадовці, і, зрештою, це сильно вдарить по Кличкові.
