Кличко знову наступає: хоче подовжити собі легітимність і скасувати дублювання повноважень у Києві

Віталій Кличко запроваджує інформаційну атаку. Його партія “УДАР Віталія Кличка” ініціювала зміни до законодавства, які мають на меті забезпечити безперервну роботу органів місцевого самоврядування після завершення їхніх 5-річних повноважень. При цьому партійці прагнуть усунути дублювання повноважень мерів (місцевого самоврядування) і військових адміністрацій (фактично, “президентського” впливу регіонально).

Визначають ризики перехоплення влади

Інформаційне повідомлення про партійне зібрання, яке відбулося з “пропозиціями” від рядових членів, розміщено на офіційному сайті УДАРу. На те, що захід не є “формальним”, вказують вимоги, висунуті соратниками Кличка: по-перше, місцеві вибори не проводилися вже понад 5 років, і партійці уважають, що існує ризик перехоплення влади військовими адміністраціями. Тому вони вимагають зафіксувати продовження повноважень місцевих рад і голів громад до моменту складання присяги новими обраними головами та органами влади.

По-друге, акцентується увага на “реформі” повноважень у Києві ще з 1990-х, що перетворили столицю на місто з особливим статусом, де мер має функції керівника адміністрації (так званої “обласної”, але в межах міста, призначеної президентом). Проте в умовах конфлікту виявилося, що адмінпосаду і повноваження може обіймати “військовий” керівник. Отже, в УДАРі прагнуть розмежувати повноваження міських органів і військових адміністрацій, аби уникнути їхнього дублювання.

На заході виступив, зокрема, заступник голови виконкому, колишній виконуючий обов’язки мера Чернігова (екс-секретар міськради) Олександр Ломако. Він зауважив, що місцеве самоврядування є основою, на якій тримається держава в умовах війни, і його збереження є критично важливим.

“26 жовтня закінчується п’ятирічний термін повноважень місцевих рад. Під час воєнного стану вибори проводити неможливо. Здавалося б, є вже прецедент з інститутом президента та Верховної Ради, так само і з місцевим самоврядуванням. Але юридична невизначеність може викликати безліч проблем”, – зазначив Ломако, підкресливши, що УДАР підготував законопроект, який має запобігти конфлікту між місцевою владою і військовими адміністраціями.

Вимагають не вторгатися у місцеву владу

Крім того, в УДАРі отримали підтримку професійних юристів: ексзаступника голови ЦВК, нині експерта Центру політико-правових реформ Андрія Магери та фахівця Інституту політичної освіти Олександра Солонтая. Перший переконаний, що місцеве самоврядування має за Конституцією функції, які просто неможливо делегувати будь-яким іншим органам.

“У статті 7 Конституції вказано, що держава гарантує, що ніхто не може втручатися у самоврядування. Там не йдеться про військові адміністрації… Бюджет і програми соціально-економічного розвитку затверджуються радами територіальних громад, і винятків не може бути”, – наголосив Андрій Магера.

Солонтай, своєю чергою, закликав до чіткішого законодавчого обґрунтування створення військових адміністрацій у населених пунктах чи громадах. Він зазначив, що у влади завжди виникатиме спокуса скористатися ситуацією у рамках політичного процесу – адже такі органи є потужним інструментом. Ілюструвати цей процес безпосередньо у Києві взявся співголова фракції УДАР у Київраді Дмитро Білоцерковець.

“Після початку вторгнення у Києві була створена військова адміністрація, спочатку під управлінням міського голови. У березні вийшов указ президента про призначення військового головою КМВА. А згодом військову адміністрацію очолив цивільний, який почав займатися не безпекою, а справами місцевого самоврядування”, – підкреслив Білоцерковець.

Додамо, що інформаційний посил з боку Віталія Кличка відбувається на фоні посилення політичної боротьби за повноваження у Києві. Так, на початку березня Київрада “під проводом” Віталія Кличка перерозподілила владу, суттєво скоротивши її для голови КМВА Тимура Ткаченка. Уся діяльність КМДА, як органу виконавчої влади для Київради, зафіксована саме за міським головою, який повинен підтверджувати розпорядження депутатів своїм підписом. Також Кличко зафіксував свій вплив на районні адміністрації у столиці.

Однак через місяць, на початку квітня, Тимур Ткаченко оскаржив таке розширення повноважень Кличка в суді. В результаті, рішення Київради було призупинене судовим порядком, поки судді розглядатимуть його законність. Так, рахунок у цій боротьбі фіксується як “1:1” – ані Віталій Кличко, ані Тимур Ткаченко не можуть стверджувати про свою перемогу у перетягуванні повноважень з “оперативного керування” містом.

Два ведмеді у барлозі: хто у Києві головніший, Кличко чи Ткаченко, і як довго ще триватиме клінч між ними

Нагадаємо, у квітні 2025 року голова КМВА також скаржився, що адміністрація Кличка у Києві цілеспрямовано опирається йому. Цю заяву він зробив після того, як Київрада розширила повноваження міського голови, Віталія Кличка. Ткаченко також підкреслив, що його власні розпорядження у КМДА ігноруються, хоча він і має право ставити задачі та вимагати від підлеглих своєчасного їх виконання.

А докладний аналіз повноважень та “перетягування канату” тих двух посадовців у Києві ми провели на початку березня в статті “Два ведмеді у барлозі”. Тоді ж ми розглянули, хто ж насправді є головнішим у столиці, і як довго може, теоретично, тривати політичний клінч між Ткаченком та Кличком.