Обстріли Києва стають дедалі інтенсивнішими – райони, що раніше здавалися спокійними, піддаються нападам. Мешканці, які звикли до укриттів вдома, зараз роблять спроби знайти безпечні місця, але часто їх зусилля виявляються марними. В той час, поки державні органи планують витратити сотні тисяч гривень на інформаційні кампанії, кількість укриттів не зростає, а їхній стан залишається критичним.
Після чергових масованих авіаударів 17 та 23 червня, жителі столиці залишають відкриті звернення до голови КМВА Тимура Ткаченка на його сторінці у Facebook. Обговорюється найбільш нагальне питання — доступність укриттів у спальних районах і приватному секторі. Люди скаржаться на відсутність реакції на свої запити, навіть у вигляді елементарної відповіді.
“Проживаю в приватному секторі (вул. 10-а Лугова, Дарницький район, садове товариство Нижні Сади 2), до найближчого укриття 5 км (м. Славутич). Я надіслала скаргу через Київ Цифровий, але реакції не отримала. Постійно знаходимо набої після роботи ППО. У сусіда в 50 м від нас пробитий дах. Куди нам ховатися і хто відповідатиме в разі прильоту?” – писала під дописом Ткаченка Діана Сироткіна.
Інші користувачі зазначають, що більшість людей не знають, де найближче укриття, і дізнатися це практично неможливо. Адже відсутні вказівники, які за нормами повинні бути на вулицях, де розташовані бомбосховища. Якщо тривога застає у невідомому районі, незрозуміло, куди бігти, оскільки інформаційна комунікація повністю відсутня.
Окремі звернення стосуються колишніх укриттів, які були закриті або виключені із офіційного переліку. Це стосується як правого, так і лівого берегів.
“У Печерському районі ті підвали, що у 2014 році були в списку укриттів, залишаються зачиненими і вилученими з переліку у 20-тих роках… Літні люди та хворі просто сидять вдома”, – підкреслює киянка Наталія Вергілес.
Мешканці столиці вважають, що настав час облаштувати бомбосховища у кожному дворі – “інакше нам не вижити”. Тим часом, міська влада без зрозумілих причин вже багато років ігнорує встановлення тимчасових залізобетонних захисних конструкцій. Проте кияни звертаються саме до Ткаченка, який на початку 2025 року публічно обіцяв зробити укриття одним із основних пріоритетів своєї роботи як голови КМВА.
До речі, він критикував Кличка ще на початку 2024 року, коли був заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Тоді Ткаченко зазначав, що Київ – єдине місто, яке ігнорує урядові наради щодо укриттів, а міський голова Віталій Кличко жодного разу не з’явився на них.
Ставши очільником КМВА, Ткаченко неодноразово підкреслював, що питання укриттів є критично важливим. Він акцентував на повільній реакції на звернення в додатку “Київ Цифровий”, на яку продовжують скаржитися кияни, та доручив створити чат-бот для покращення зворотного зв’язку. Також КМДА, на його указ, витратила 345 тисяч гривень на інформаційну кампанію щодо популяризації укриттів.
Однак, як зазначають містяни, можна скільки завгодно друкувати наліпки та запускати таргетовану рекламу, але без облаштованих і помітних укриттів ці заходи не матимуть жодного ефекту. А на сьогодні вони залишаються об’єктом політичного протистояння КМВА з КМДА – за безпеку містян хтось має нести відповідальність. За законом це зона відповідальності районних державних адміністрацій, які у воєнний час підпорядковані військовій адміністрації міста. Крім того, кияни пам’ятають обіцянки Ткаченка на початку року навести лад із ситуацією щодо укриттів.
Ткаченко знайшов, де взяти маневрений фонд квартир для киян та ВПО
Нещодавно Інформатор повідомляв, що Агенція з розшуку та менеджменту активів (АРМА) разом з КМВА напрацьовують механізм передачі арештованих квартир, що перебувають на балансі Агенції, для потреб міста. Йдеться про розселення в це житло внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також мешканців Києва, які втратили свої помешкання внаслідок війни. Якщо проєкт в столиці покаже результати, його розширять на інші регіони.
Окрім того, ми повідомляли, що у Києві стартував пілотний проєкт з навчання старшокласників основам домедичної допомоги. Цю ініціативу реалізовано спільно з Київською міською військовою адміністрацією та благодійним фондом “Соломʼянські котики”. Це волонтерська організація, що виникла на початку повномасштабної війни на базі громадської приймальні депутатки Київради від “Слуги народу” та в.о. ректора КАІ Ксенії Семенової.
