Рішення Київради про видалення пам’ятника Михайлові Булгакову з публічного простору Києва, а також погруддя Анні Ахматовій з Маріїнського парку, викликало в киян широкий спектр емоцій. Від обурення до захоплення — це питання стало одним з найбільш суперечливих у суспільстві. Протягом вихідних в українському сегменті Facebook активно обговорювали дії депутатів — кияни висловлювали свої думки, засуджуючи або підтримуючи демонтаж пам’ятників.
Однією з найбільш стриманих реакцій став коментар Гаріка Корогодського, бізнесмена, співвласника ТРЦ Dream і політика. Замість емоційних висловлювань він запитав про прізвища депутатів, які голосували за видалення пам’ятників, і про подальшу долю постаменту з-під скульптури Леніна на розі Хрещатика та бул. Тараса Шевченка. Було знайдено відповіді на обидва питання.
Питання, які обговорював Кличко із заступниками
Рішення Київради “Про затвердження переліку об’єктів, що підлягають усуненню з публічного простору Києва” було прийняте о 16:49 у четвер, 18 грудня 2025 року. “За” рішення проголосували 64 депутати, троє утрималися, хоча були присутні у залі. Ці дані містяться у публічному файлі про результати голосування на сайті Київради.
Найбільшу підтримку цьому рішенню надала фракція УДАРу Віталія Кличка — 24 депутати з 29 проголосували “за”. Серед них були заступники міського голови Владислав Андронов, В’ячеслав Непоп і Ганна Старостенко, а також посадовці КМДА Роман Ткачук і Мирослава Смірнова. Також підтримав це питання Дмитро Білоцерковець, колишній голова фракції, з яким ходили чутки про конфлікти з Кличком.
Підтримав демонтаж Булгакова також футболіст Олександр Шовковський, нещодавно звільнений з “Динамо Київ”, а також активні депутати, серед яких захисниця Голосіївського лісу Олеся Пинзеник, оболонець Богдан Чорній і адвокат Ігор Опадчий. Віталій Кличко, позафракційний депутат міської ради, також висловився на підтримку питання.
Підтримка з боку “ЄС”, Батьківщини і “Єдності”
Голосів рішенню додала половина депутатів фракції “Європейська Солідарність” — 14 з 30 проголосували “за”. Голова фракції Володимир Прокопів (також заступник Кличка в КМДА) утримався від голосування, проте його помічниця Людмила Ковалевська проголосувала “за” так само, як і очільник Регламентної комісії Леонід Ємець.
З фракції “Єдність” з 14 депутатів “за” проголосувало вісім, серед яких директорка КНП “КДЦ” Шевченківського району Наталія Берикашвілі, юристи Сергій Кримчак та Ігор Шпак. Від “Батьківщини” проголосувала половина фракції, зокрема, відомі Алла Шлапак і Віталій Нестор.
Серед “Слуг народу” з 11 депутатів підтримали рішення четверо: ректорка КАІ Ксенія Семенова, очільник фракції Андрій Вітренко, Михайло Присяжнюк та Зоряна Скалецька, відома своїм коротким перебуванням на міністерській посаді у МОЗ під час коронакризи. У “Голосі” ініціативу підтримали голова фракції Григорій Маленко, підприємець Тарас Козак, та Зоя Ярош, яку Кличко пропонував на посаду секретаря міськради влітку 2025-го.
Серед позафракційних депутатів трьох підтримали питання, серед яких виділяється Михайло Терентьєв, голова земельної комісії. Рішення було ухвалено з перевагою у 4 голоси, що не є значною чисельною перевагою.
Що буде з “пеньком” від Леніна?
Відповідь на друге питання Корогодського поки що не визначена. “Пеньок” від пам’ятника Леніну на перехресті Хрещатика і бул. Тараса Шевченка кияни просили прибрати ще у 2024 році. Проте, питання раціонального використання цього місця стає дедалі політизованішим. У березні 2025 року група депутатів висловила бажання про встановлення пам’ятника Джорджу Вашінгтону, натякаючи на стратегічне партнерство зі США, але тепер ця ініціатива виглядає перебільшеною.
Ще раніше, у липні 2024 року, була пропозиція про встановлення монумента Рональду Рейгану, аргументуючи це його антикомуністичними поглядами. Політичні експерти, зокрема Віталій Таран і Тарас Загородній, пропонували таким чином покращити стосунки з Республіканською партією США на чолі з Дональдом Трампом.
Приватний сектор у березні 2024 року виявив ініціативу щодо благоустрою зеленої зони на місці постаменту, пропонуючи встановити фонтан у псевдоісторичному стилі. Цю ідею одобрило керівництво КМДА, оскільки сам міський голова ще у 2022 році висловлював подібні плани. Однак знайшлися й противники цієї ідеї.
У листопаді 2024 року “пеньок” від Леніна потрапив до переліку КМДА з 47 об’єктами, що відображають радянські та російські наративи, і підлягають усуненню з публічного простору столиці. Разом із постаментом планується прибрати й зірку з даху будинку на Хрещатику, 25, а також інші пам’ятники, такі як Миколі Островському з гімназії №191 у Дніпровському районі. Таким чином, спочатку постамент мають прибрати з зеленої зони бульвару, і лише після цього депутати вирішуватимуть, що робити далі.
Як Київрада ухвалювала рішення з приводу пам’ятників і куди “поїде” Булгаков після демонтажу
Нагадаємо, що Київрада на сесії 18 грудня ухвалила рішення про вилучення з публічного простору столиці 15 об’єктів або окремих елементів, пов’язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики, зокрема пам’ятника Михайлові Булгакову на Андріївському узвозі, Анні Ахматовій в Маріїнському парку та таблички з назвами російських топонімів на Житньому ринку.
Що стосується пам’ятника Булгакову, його доля після демонтажу залишається невизначеною. Донька скульптора Катерина Рапай запропонувала елегантну ідею — монумент передадуть їй для встановлення на її садибній ділянці.
