У четвер, 9 жовтня 2025 року, Київрада підтримала Антикорупційні земельні правила, розроблені депутатами Вікторією Пташник та Дмитром Білоцерковцем. Це вже ІІ читання, тому відтепер міська рада столиці діятиме за новими нормами: усі проєкти, пов’язані з землею, стануть більш прозорими, а кияни матимуть можливість ефективніше контролювати роботу депутатів. Метою прийняття цього рішення було позбавлення схем розкрадання та незаконного заробітку на київських землях — за мотивами розслідування “Чисте місто”, проведеного НАБУ, і резонансних затримань, що сталися на початку 2025 року.
Ініціатива Пташник і Білоцерковця виникла у лютому 2025 року, після розслідувань земельної корупції у Києві. Тоді депутати заявили, що прагнуть ліквідувати корупційні схеми, спростивши процедури. Улітку 2025 року документ був прийнятий у І читанні, а 9 вересня винесений на голосування зі змінами та правками.
“Це порядок, який дозволить киянам прозоро бачити, які питання розглядаються у Київраді з приводу землі. Тепер не потрібно буде шукати чиновника, щоб вплинути на розгляд тих чи інших рішень,” – пояснила Пташник з трибуни.
Авторка зазначила, що над проєктом працювала Громадська рада при КМДА (зокрема, необхідна комунікація з представниками громади та врахування “особливої думки” депутатів). Рекомендації надали також представники НАБУ, а колеги з інших фракцій також долучилися до формування пропозицій. Усі ідеї були впроваджені в остаточну версію проєкту.
В результаті, Київрада прийняла “антикорупційні” правила 61 голосом. Найбільше голосів отримали УДАР (21 голос) та “Європейська солідарність” (20 “за”), “Батьківщина” підтримала 9 голосами. “Слуги народу” та “Голос” внесли лише по 3 голоси, ще кілька – від “Єдності” та позафракційних. Коли на табло з’явилися результати голосування, сам головуючий, Віталій Кличко, виглядав здивованим.
“Вибачте, Київський міський голова – нуль. Можемо переголосувати! Я ж голосував ‘за’, не розумію, чому (не відобразився голос).” – розвів руками міський голова у президії.
Які новації вводить Київрада:
- Забезпечать прозорий реєстр земельних справ (всі зможуть бачити, які питання розглядає Київрада, хто є ініціатором і які питання порушуються);
- Будуть встановлені чіткі строки прийняття рішень Київрадою (вони визначатимуться за датою надходження заяв, адже деякі рішення очікують роками);
- Спроститься комунікація з громаду (активісти, які захищають пам’ятки чи землю, зможуть виступати на сесійних засіданнях);
- Запроваджений інститут “окремої думки” депутата (дозволяє висловити незгоду);
- При операціях з комунальною нерухомістю враховуватимуть вартість землі (попередньо це не враховувалося);
- Вводиться обов’язок для чиновника інформувати правоохоронців про виявлення самовільного захоплення землі.
“Даним порядком передбачено створення ряду інших нормативно-правових документів, які мають бути розроблені спільно з Управлінням правового забезпечення та залученням науково-експертних установ. Таким чином, наша робота далеко не закінчується,” – підсумувала Пташник.
Політична криза у Київраді: попереднє засідання перенесли через скандал
Нагадаємо, відкриття сесії Київради стало досить непростим завданням для міського голови. Це сміливий, але необхідний крок: попереднє засідання було скасовано за 2 дні до початку через політичні вимоги фракцій. Продовжувати зволікати неможливо: ще трохи, і Київрада може стати недієздатною, що підтвердить недобрі прогнози самого Віталія Кличка про занепад місцевого самоуправління у столиці.
Також стало відомо, що напередодні у Київраді трапився ще один виток політичної кризи. На сесії 25 вересня засідання було перенесено через скандал на погоджувальній раді фракцій за участі Кличка. Міський голова знову відмовився звільняти свого першого заступника, Миколу Поворозника. Головам фракцій він надав абсурдне пояснення, після чого всі п’ятеро мовчки покинули приміщення.
