Київрада ухвалила нову програму з використання та охорони земель столиці на 2026–2028 роки. На відміну від попереднього плану, який зосереджувався на інвентаризації земель, новий акцент зроблено на визначенні меж територій природно-заповідного фонду, лісової та водної площі. При цьому процес обліку земель відбуватиметься менш активно, і юристи підозрюють, що це може бути зроблено з метою коректного оформлення документації для ділянок, щоб продовжувати використовувати “туалетні” схеми.
Про прийняття проєкту рішення щодо міської цільової програми використання та охорони земель столиці на найближчі три роки повідомляє ресурс, що спеціалізується на питанні містобудування. Документ ініціював Департамент земельних ресурсів КМДА, і в сесійній залі його підтримали 74 депутати. Загальна вартість програми становитиме 783,2 млн грн, з яких найбільше – 477,7 млн грн – піде на розробку проектів землеустрою для організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, лісогосподарського призначення та водного фонду. Протягом трьох років планується розробити ці проекти для понад 3 тисяч гектарів.
Крім того, витрати також будуть направлені на створення технічної документації для інвентаризації земель та оновлення кадастрів (185,5 млн грн). Додатково заплановано кошти на технічні частини, зокрема на міський земельний кадастр (84,7 млн грн). Проте, фахівці вважають, що такі кроки зі сторони міської влади не є достатньо обґрунтованими, зазначаючи брак конкретності.
«Ця програма – це просто набір гарних фраз. Відсутня конкретика, окрім розділу 6. Важливо зрозуміти, яким чином будуть встановлюватися межі природоохоронних зон, якщо в співвиконавцях не згадано Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА. Як “земельники” будуть визначати межі об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ)? Ми усвідомлюємо, яким чином відбуватиметься цей процес», – зазначив Олександр Дядюк, юрист та охоронець пам’яток.
Однак, він також висловив занепокоєння з приводу того, що в заходах з інвентаризації земель не вказано ані поділ на райони, ані орієнтовні площі. Цю частину роботи він вважає досить привабливою, стверджуючи, що її проводитимуть лише “свої” землевпорядні організації без об’єктивної конкуренції, що може призвести до завищення цін. Також можливі варіанти, коли вони можуть створити нові “туалетні” схеми, приписуючи 2 га землі до умовної “будки” на 20 “квадратів”.
Київрада убезпечить 300-річний дуб, що став об’єктом мистецтва, та реабілітувала Івана Мазепу
Нагадаємо, нещодавно Київраді було запропоновано оголосити старовинне дерево, “Дуб Миколи Пимоненка”, ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. Це – перша ініціатива нового екологічного департаменту КМДА під керівництвом Павла Іванова, який був призначений наприкінці жовтня 2025 року. Також депутати міськради вже почали пропонувати Іванову співпрацю, зокрема, у питанні ревіталізації Горіхуватських ставків.
Крім того, нещодавно Київрада ухвалила важливе рішення – ім’я гетьмана Івана Мазепи відновлено на мапі столиці. Процес тривав 15 років, знадобилися петиції від жителів, звернення громадських організацій і народних депутатів. В результаті, історія вулиці Лаврської отримала нове дихання.
