Незабаром Київрада проведе голосування за проєкт бюджету на 2026 рік. КМДА затвердила його ще 1 грудня і передала на розгляд депутатів. Вже можна зазначити, що місту суттєво не вистачатиме коштів, а найбільші витрати піде на міський транспорт. І, можливо, саме з цієї причини у РДА не наважилися включити всі пошкоджені під час російських атак будівлі до списку на відновлення – для цього бракує 450 млн грн. Відтак, розглянемо, які суми закладено в основний фінансовий документ на 2026 рік.
Деталі проєкту можна знайти в документі від Департаменту фінансів міста Києва. У 2026 році доходи столиці сягнуть 106 390,7 млн грн, тоді як видатки складе 113 533,6 млн грн. Отже, запланований дефіцит бюджету становитиме 7 142,9 млн грн, а його фінансування включатиме й залучення місцевих запозичень на суму 7 800,0 млн грн.
Доходи Києва
- 54,2% – ПДФО;
- 2,6 млрд грн – власні надходження бюджетних установ;
- 210 млн грн – реклама;
- Мінус 2,9 млрд грн – місцеві податки та збори.
Зазвичай, найбільше з бюджету витрачається на освіту: 37,9 млрд грн, з яких 25,9 млрд (68,3%) підуть на зарплати педагогічних працівників. Додатково, 483,4 млн грн заплановано для виплати стипендій, допомог та інших соціальних виплат студентам і учням закладів професійної та вищої освіти.
Другою за рівнем фінансування галуззю традиційно залишається охорона здоров’я. На неї у 2026 році планують виділити 7,3 млрд грн. При цьому 5,3 млрд грн йде на реалізацію міської цільової програми “Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці на 2024–2027 роки”. Це включає безповоротну фінансову допомогу медичним працівникам, які надають екстрену, первинну, спеціалізовану, паліативну та реабілітаційну допомогу.
Видатки: транспорт “з’їдає” бюджет
- 30 млрд грн на Дептранс — 27,1% усіх видатків;
- Автобуси обійдуться в 1,6 млрд грн (частина — компенсація за низькі ціни на проїзд);
- Тролейбуси/трамваї – 3,7 млрд грн;
- Метро – 7 млрд грн.
Також значні кошти в проєкті бюджету виділені на соціальний захист. У 2026 році на ці потреби планують витратити 11 млрд грн, основні напрями яких — соціальні та реабілітаційні послуги, підтримка людей, які опинилися в складних життєвих обставинах, зокрема, через агресію РФ, а також всебічна підтримка киян — захисників та їх сімей.
Зокрема, в рамках міської цільової програми “Турбота. Назустріч киянам” у проєкті бюджету передбачено 4,7 млрд грн. Ще 2,3 млрд грн закладено на виконання окремих заходів програми “Підтримка киян — захисників”, охоплюючи понад 100 тисяч мешканців столиці.
Окремі видатки також заплановані на спорт і фізкультуру — 1,7 млрд грн, а також на забезпечення роботи міського пасажирського транспорту. Загалом на ці потреби з загального фонду бюджету планується виділити 12,6 млрд грн.
Крім того, проєкт бюджету враховує перехід до нового підходу у сфері публічних інвестицій. З 2026 року на місцевому рівні буде сформовано єдиний проєктний портфель публічних інвестицій, що пройшли оцінку та пріоритизацію. Загальний обсяг публічних інвестицій, запланований на 2026 рік, становить 23 млрд грн, з яких 15,1 млрд грн покриваться з бюджету міста, а 7,8 млрд грн — за рахунок місцевих запозичень.
Критика проєкту бюджету
По-перше, київські громадські організації помітили, що у проєкті недостатнє фінансування матеріального забезпечення Сил оборони. На програму “Захисник Києва”, за словами ініціативи “Гроші на ЗСУ”, передбачено лише 124,3 млн грн, тоді як у поточному році виділено 12,3 млрд грн.
“У структурі витрат бюджету залишаються численні непершочергові та нецільові видатки, які можливо та потрібно переглянути. Ми впевнені, що за рахунок оптимізації таких витрат Київ може реальністю спрямувати принаймні 5 млрд грн на матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України — без шкоди для виконання базових функцій міста”, – зазначили у “Грошах на ЗСУ”.
Також, очільник бюджетного комітету Київради Андрій Вітренко критикує документ через те, що 54,2% його формування базується на ПДФО — податках, які сплачують мешканці столиці, а не на доходах, зароблених містом. Це, на його думку, є тривожним знаком: місто існує не завдяки своїй ефективності, а завдяки тим, хто працює та сплачує податки. Власні доходи — від комунальних підприємств, міського майна, реклами, місцевих зборів — або зупиняються, або знижуються.
“КМДА знову намагається здаватися керуючою, але фактично перекладає відповідальність і шукає винних за межами. Бюджет ілюструє просту істину: у столиці немає стратегічного управління — лише латання дір та пріоритети, які не відповідають інтересам мешканців”, – вважає Вітренко.
