Київ поступово відновлюється після масштабного енергетичного обстрілу, який відбувся в ніч на суботу, 27 грудня 2025 року. Вже заживили електрикою 750 тисяч мешканців. На Правобережжі міста впроваджено графіки погодинних відключень замість аварійних. В результаті, не вдалося повністю занурити місто у пітьму напередодні Нового року, хоча в домівках киян досі залишається прохолодно.
Правий берег вже працює за графіком – ДТЕК
Про процес відновлення електропостачання киянам повідомили в ДТЕК Київські електромережі у неділю, 28 грудня. У компанії підкреслили, що після обстрілів вже вдалося повернути світло 748 тисячам мешканців. Напередодні без електрики залишилися 6 районів з 10, щасливими були лише мешканці Подолу, Святошина, Печерська і Оболоні.
“Спочатку заживили об’єкти критичної інфраструктури, після чого енергію почали подавати побутовим споживачам. На Лівобережжі ситуація залишається тяжкою – через пошкодження мереж тривають екстрені відключення”, – зазначили енергетики у неділю.
На Правобережжі Києва, додали вони, вже відбуваються стабілізаційні відключення світла, і діють актуальні графіки. Однак на Лівобережжі ситуація все ще залишається нестабільною. Мешканці Троєщини (вул. Бальзака), Лісового масиву (вул. Мілютенка) та Нової Дарниці (вул. Зрошувальна) скаржилися на відсутність світла до півтори доби. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пояснив, що ситуація там є складнішою.
“Розглядається можливість запровадження графіків погодинного відключення для Лівого берега. Тут ситуація ускладнюється через перевантаження мереж. Виноградар поки що під питанням стосовно переходу на графіки. Однак ворог знову не зміг реалізувати свій план занурити Київ в енергетичну катастрофу напередодні Нового року”, – прокоментував Омельченко у дописі на Facebook.
Проте є й менш позитивні висновки. По-перше, енергосистема Києва на обох берегах Дніпра виявилася розірваною на дві незалежні частини, що вже відбувалося раніше, зокрема, під час часткового блекауту восени 2022 року. По-друге, повернення тепла в домівки відбувається досить повільно.
Опалення: відбулися незначні втрати
Ця проблема є навіть більш критичною, ніж відсутність електрики. Згідно з інформацією КП “Київтеплоенерго”, мобільні котельні використовуються для обігріву шести лікарень у постраждалих районах. Однак самим киянам думка про тепло в лікарнях не додає тепла – температура в квартирах деінде вже впала до 15°С.
“Приблизно 4000 багатоквартирних будинків Києва залишилися без опалення. Сотні тисяч людей перебувають у холодних квартирах при нульовій температурі на вулиці. І це ще “теплий” сценарій: що буде, якщо температура впаде до -10°С або -15°С?” – запитує Олег Попенко, очільник Спілки споживачів комунальних послуг, у дописі на Facebook.
Варто зауважити, що цього разу Київ “відбувся малою кров’ю”. На вулиці досі відносно тепла погода, і опалення в квартирах буде відсутнє максимум півтори доби — про відновлення вже повідомив віцепрем’єр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у Telegram-каналі. Він пообіцяв, що до кінця доби опалення буде відновлено в усіх районах Києва та області.
“У частині будинків опалення ще відновлюється — роботи триватимуть протягом дня, а до кінця доби система запрацює всюди. Це пов’язано з поетапним запуском мереж після пошкоджень. Централізоване водопостачання відновлене повністю”, – додав Кулеба.
Найгірший сценарій – руйнація “хрущовок” та “панельок”
Висновки з цієї ситуації для комунальних служб і центральної влади невеселі. Попенко звернув увагу, що мобільні котельні не призначені для опалювання житлових районів, і в разі негативного сценарію — відключення теплопостачання при низьких температурах — місто може зіткнутися з серйозними проблемами (аж до необхідності евакуювати частину населення). Наразі ж кияни не отримали навіть плану підключення районів та пунктів аварійного теплопостачання.
“Хрущовки та панельні будинки — це не сучасні енергоефективні комплекси. У них тонкі стіни, застарілі теплові мережі, вода в системах опалення. При температурі -10…-15°C та відсутності тепла, будинок може розморозитися за 24–48 годин: замерзають стояки, рвуться труби, лопаються батареї, руйнуються перекриття, квартири стають непридатними для життя. А це вже не просто незручно холодно, це – техногенна катастрофа житлового фонду”, – резюмував Попенко.
Слід підкреслити, що з самого початку до питання опалення долучилася центральна влада. Саме Кулеба активно повідомляв громадськість про ситуацію з грудневою кризою в Києві (КП “Київтеплоенерго” звітувало про шість мобільних котелень, а на порталі КМДА оновили чотири новини стосовно радіаційного стану та штабів з допомоги постраждалим населенням).
Без світла, тепла та води: як обстріл занурив Київ у комунальний хаос
Нагадаємо, 27 грудня кияни залишилися без світла, тепла та води через масовану атаку. Вночі та вранці росіяни здійснили комбінований ракетно-дроновий удар по столиці, влучання, пожежі та пошкодження зафіксовано в шести районах міста. Наслідки атак сильно вплинули на транспорт, електрику та комунальну інфраструктуру.
Також повідомлялося, що атака на Київ тривала майже всю ніч 27 грудня 2025 року — повітряні тривоги лунали понад 11 годин. Росія вдарила по столиці ракетами різних типів, зокрема Кинджалами і Калібрами, а також дронами. В місті зареєстровані численні влучання, пожежі і руйнування в житлових районах.
