У Києві стрімко виникає питання щодо майбутнього Дарницької ТЕЦ, або ТЕЦ-4, що постраждала під час ворожого ракетного удару в ніч на 3 лютого 2026 року. Варіантів небагато: нещодавно міський голова Віталій Кличко зазначив, що столиця не може повністю відмовитись від “радянської” моделі опалення, коли тепло постачається теплоелектроцентраллю. Це означає, що ТЕЦ необхідно відновити, і в суспільстві все частіше проглядаються думки про можливі націоналізації.
“Просимо не про співчуття, а про підтримку”
Офіційна позиція керівництва Дарницької ТЕЦ, ТОВ “Євро-Реконструкція”, стала відомою на другий день після атаки. Під час візиту на зруйнований об’єкт 60 послів іноземних держав керівник компанії, Олексій Сидоренко, звернув увагу на те, що відновлення ТЕЦ вимагатиме значних фінансових ресурсів, обладнання та підтримки. У релізі компанії зазначено, що ця допомога критично важлива для захисту цивільного населення та енергетичної стабільності.
“Ми не просимо співчуття. Ми просимо про партнерство й на підтримку. Сподіваємося на вашу допомогу та те, що побачене сьогодні стане основою для подальших рішень на рівні ваших держав і міжнародних організацій”, – цитує Сидоренка пресслужба ТОВ “Євро-Реконструкція”.
Зрозуміло, що відновлення ТЕЦ-4 буде коштувати чимало. Напередодні директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко озвучив приблизні витрати – 500-700 млн доларів, і це, як зауважив один із експертів, величезні гроші (за ці кошти можна було б побудувати другий літак Ан-225 “Мрія”). Питання, чи зможе ТОВ “Євро-Реконструкція” зібрати таку суму, залишається відкритим.
“Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4) – це приватна компанія, пов’язана з бізнесменом Шкрібляком. Не впевнений, що він має можливість швидко залучити необхідні кошти для відновлення станції до наступної зими. Ще до війни компанія мала значні борги – близько 1,5 млрд грн перед “Київтеплоенерго”, – зазначив у дописі на Facebook Сергій Макогон, енергетик і колишній голова Оператора ГТС.
Дві моделі для Дарницької ТЕЦ
Уже сьогодні, коли без тепла залишилися 1100 будинків у Дарницькому й Дніпровському районах, до яких тепло постачала ТЕЦ-4, з’являються наміри почати відбудову до наступного опалювального періоду. Отже, необхідно шукати модель: це може бути фінансова допомога компанії-оператору або ж націоналізація. Очевидно, у Києві вже розпочалася інформаційна кампанія на користь другого варіанту.
“Власнику явно не до вподоби перспектива відновлення за його рахунок – це очевидно. Саме це стане ключовою проблемою відновлення теплопостачання для 1170 будинків”, – пише у Facebook нардеп Олексій Кучеренко, ексміністр з питань житлово-комунального господарства.
Зазначимо, що, відповідно до інформації ще з червня 2012 року, ТОВ “Євро-Реконструкція” є фактичним власником ТЕЦ-4 – її продаж було погоджено тоді в НКРЕ. Контроль над компанією справді пов’язують з колишнім нардепом Анатолієм Шкрібляком. Він на своєму сайті описує себе як керівника бізнес-групи та дуже досвідченого бізнесмена.
“Анатолій Шкрібляк є успішним акціонером із інтересами в енергетичній, агропромисловій сферах та нерухомості. Він має спроможність виявляти прибуткові можливості та впроваджувати ефективні стратегії для розвитку”, – повідомляє екснардеп про себе.
“Логічно передати у держвласність”
Прямо про націоналізацію (або передачу ТЕЦ-4 громаді Києва) уже говорять кілька експертів, зокрема Сергій Макогон. Він вважає це єдино логічним вирішенням ситуації. Тим більше, що в Чернігові громада вже повернула собі ТЕЦ, яка до цього часу також управлялася бізнес-структурами, близькими до екснардепа Шкрібляка (хоча там ТЕЦ лише орендувалася).
“Якщо влада планує відновлення цієї ТЕЦ, хоча я особисто вважаю, що має сенс переходити на більш децентралізовану систему опалення, то логічним кроком буде передача її у власність громади чи держави”, – зазначив Макогон у своїй публікації.
Цікаво, що в соціальних мережах уже з’являється активна PR-кампанія за націоналізацію ТЕЦ-4. Боти та впливові особи поширюють один і той самий текст, у якому стверджують, що Шкрібляк, нібито, “сидить у Лондоні” і не планує витрачати кошти на ремонт. Це виглядає як координована акція, метою якої є тиск на владу з метою пришвидшення націоналізації.
Чому націоналізація — варіант: плюси та ризики
Націоналізація дозволила б державі оперативно залучити кошти від партнерів (ЄС, США) для ремонту ТЕЦ, як пропонує Макогон. Без цього — роки простою, як прогнозує Омельченко. Однак це ризиковано: власник може оскаржити рішення в суді, як це було з іншими об’єктами. Держава повинна діяти в рамках закону, щоб уникнути скандалів. Важливо забезпечити тепло для киян, а не займатися політичними іграми.
Влада вже розглядає можливі альтернативи, але націоналізація — це радикальний крок. Якщо активність у мережах зросте, це може прискорити ухвалення рішення. Кияни заслуговують на надійне постачання тепла, а не на спекуляції навколо проблемної ТЕЦ. Це питання не в техніці, а в справедливості під час війни.
Відмовитись від радянської системи централізованого опалення неможливо – Кличко
Нагадаємо, раніше стало відомо, що у Києві 11 лютого 2026 року відбулася рада з питань енергетичної безпеки та стійкості. Фахівці обговорили перспективи відновлення об’єктів критичної інфраструктури та можливості альтернативних опалювальних потужностей у певних районах. Віталій Кличко підкреслив, що відмовитись повністю від радянської системи опалення поки неможливо.
Також, згідно з даними Володимира Омельченка, повне відновлення Дарницької ТЕЦ після російських атак займе 2-3 роки та вимагатиме 500-700 млн доларів. Це сума, порівнянна з витратами на побудову ще одного літака Ан-225 “Мрія”. Подібні оцінки масштабів пошкоджень вже були винесені для інших об’єктів енергетики Києва.
