Голосування Київради 10 червня 2025 року, в якому було відмовлено у довірі “правій руці” Віталія Кличка, його першому заступнику Миколі Поворознику, свідчить про суттєві зміни на Хрещатику, 36. Фактично, у міськраді формувалася нова опозиційна коаліція без участі УДАРу. Якщо ця група вирішить не підтримувати кандидатуру секретаря, запропоновану мером, вона, ймовірно, підготує свого кандидата для голосування. Таким чином, Кличко ризикує опинитися з секретарем, який буде налаштований проти нього, а до того ж, може отримати недовіру від депутатів особисто.
Як утворилася Кличкова більшість
Формування нової політичної реальності у Київраді відбувалося протягом кількох місяців, поки Віталій Кличко намагався налагодити взаємодію з “Європейською солідарністю” — найбільшою фракцією, з якою його УДАР раніше створив коаліцію. Оскільки одна фракція складається з 29 депутатів, а друга — з 30, це забезпечувало необхідну кількість голосів для ухвалення рішень (у Київраді 120 депутатів, отже, необхідно мати половину для результативного голосування). Проте після операції НАБУ “Чисте місто”, пов’язаної зі скандалом навколо колишнього депутата Дениса Комарницького, ситуація кардинально змінилася, і “ЄС” почала блокувати трибуну та засідання.
Київрада не могла зібратись і ефективно працювати на протязі 4-х місяців. Ситуацію ускладнив і вихід секретаря міськради Володимира Бондаренка, пов’язаний із його зв’язками з Комарницьким, внаслідок чого засідання довелося вести самому Кличкові. Він намагався це робити, постійно запитуючи про норми Регламенту у керівника профільної комісії, “ЄСівця” Леоніда Ємця. У недієздатності мер звинувачував центральну владу, адже, за його словами, вона не дозволяла депутатам відвідувати засідання, обшукувала їх, а тих, хто носив військову форму, викидала подалі від Києва.
Нова реальність у Київраді закріпилася 10 червня. Кличко висунув кандидатуру Зої Ярош на позицію секретаря. А депутати знайшли можливість зібратися та проголосувати: змінили бюджет і соціально-економічний розвиток (було вирішено розподілити кошти на оборонні об’єкти, культуру, підготовку до опалювального сезону 2026 року, тоді як Кличко просив додатково фінансувати капітальне будівництво, зокрема, метро на Виноградар).
Відставка “правої руки”
При цьому, найголовніше — голосування за “недовіру” Поворознику. Парадоксальним чином, перший заступник Кличка, якому інкримінували розкрадання мільярдів на ремонті ветеранського шпиталю у Києві, був усунений через “таємну вечерю” у День жалоби, на якій він святкував свій день народження разом із іншими заступниками. Водночас, депутатами прийнято ганебну правку, що забороняє використовувати Поворознику будь-яке комунальне майно, включаючи службове авто та зв’язок, а також утримання крісла в будівлі на Хрещатику.
“Рада проголосувала за звільнення першого заступника Кличка Поворозника з посади, 74 голоси. Нова більшість без УДАРу. За п’янку на стратегічному об’єкті. Рішення компромісне, оскільки з нього виключено всіх інших учасників святкування життя. Приємно, адже таке вперше, голосів було багато,” – зазначила депутатка Ксенія Семенова (“Слуга народу”).
Швидкі зміни закріпили нову коаліцію у Київраді. Вона складається з фракцій “Слуга народу” (ініціатор недовіри до Поворозника), “Європейської солідарності”, “Батьківщини”, “Голосу”, “Єдності”, “Платформи за життя та мир” (колишні ОПЗЖ) плюс позафракційних депутатів. За усунення “правої руки” Кличка його колишні партнери з “ЄС” надали 26 голосів; з присутніх депутатів лише Костянтин Усов не натиснув на кнопку через конфлікт інтересів (Поворозник — його “шеф” у КМДА).
Підступ від колеги
Цікавим є те, що навіть УДАРівець Владислав Андронов, заступник голови КМДА з 2022 року, також проголосував за відставку Поворозника. Після звільнення Петра Оленича, Андронов отримав суттєве розширення своїх повноважень. Видання “Суспільне” повідомляло про нові функції, які отримав Андронов, включаюючи земельні питання. Це охоплює забудову, виділення ділянок, поновлення чи припинення оренди, а також дозвільні документи.
Таким чином, Андронов, який значно підбадьорився, може почати замислюватися про свої амбіції в Києві. Ось чому його голосування стало своєрідною “подлянкою”. На ту ж “вечірку”, за яку і критикували Поворозника, Андронова не запросили, і він не був серед учасників. У кулуарах офісу Кличка триває боротьба за посади.
Непримірність Кличка до ситуації з Поворозником підкреслюють два факти: перший — публікації від “його” депутатів-УДАРівців, у яких не згадується про недовіру. Другий — натяк у муніципальному виданні “Вечірній Київ”, який стверджує, що, оскільки Поворозник не є заступником “зі сфері самоврядних повноважень” (це означає, що його призначив особисто мер, а не Київрада), то його не можуть звільнити депутати Київради.
“Повноваження Миколи Поворозника стосуються виконавчої влади. Тому, за законом, депутати Київради не мають права вносити пропозиції щодо ухвалення кадрових рішень та порушувати питання про висловлення недовіри або звільнення першого заступника голови КМДА,” – підсумував “Вечірній Київ”.
Сценарії для Кличка: гуртом і батька легше бити
Які ж можуть бути наслідки для самого мера? Серед можливих сценаріїв, які є негативними для нього, перший варіант передбачає, що депутати об’єднаються навколо своїх кандидатур на посаду секретаря Київради, і це, очевидно, буде не Зоя Ярош, запропонована Кличком. Відповідно до Регламенту, міський голова має пріоритет у поданні кандидатури, але Київрада може її успішно “завернути”. Тоді нова коаліція може сформувати свого представника.
“Свою кандидатуру можуть висунути і щонайменше 61 депутат, що є цілком реальним, і голосування за усунення Поворозника це підтверджує. Опозиція обговорює кандидатури від Батьківщини та ЄС,” – наголосив Геннадій Кривошея, голова Громадської ради при КМДА.
Нелояльний до міського голови секретар міськради не є новою ситуацією в українській політичній практиці. Однак ця позиція має важливу рису: у разі відставки мера, його повноваження переходять до секретаря. Якщо політична криза в Києві продовжиться, виникне другий сценарій, який може значно посилити позиції опозиції.
“Якщо більшість депутатів , що належать до опозиції, внесуть і проголосують свою кандидатуру, міський голова може зіткнутися з не лише опозиційним секретарем, але й з перспективою висловлення недовіри, для чого знадобиться 80 голосів. Виходячи з нинішньої ситуації, такі голоси цілком реально можуть бути набрані… Це означає, що новообраний секретар може стати новим головою міської ради,” – зазначив Кривошея.
Насамкінець, політична криза у Києві досягла свого апогею. Вона продовжить розвиватися в одному з можливих напрямків: або Віталій Кличко зможе знайти шлях до стабілізації відносин з колишніми партнерами (що наразі виглядає найбільш логічним і досяжним), або він укріпить свою позицію в боротьбі з новою коаліцією у Київраді. Те, що ця коаліція цілком дієздатна без УДАРу і має можливість зібрати 80 голосів для недовіри самому Кличкові, підтверджує “протестне” голосування 10 червня. В теорії, для “гуртового” усунення міського голови не вистачає лише шести голосів.
