У Києві нарешті визначилися з моделлю руху громадського транспорту під час повітряної тривоги. Рішення було прийняте у вівторок, 18 березня 2025 року на засіданні Ради оборони Києва. Автобуси, тролейбуси й трамваї їхатимуть по-новому вже з 21 березня. Інформатор дослідив плюси й мінуси такого рішення.
Як змінили правила
Про оновлення правил повідомив очільник КМВА Тимур Ткаченко у дописі на Facebook. Він зазначив, що весь транспорт столиці, і приватний, і комунальний працюватиме з 21 березня за новими правилами. Зокрема, одразу після оголошення повітряної тривоги водії будуть зобов’язані зупинитися біля найближчого укриття та висадити тих пасажирів, хто забажає залишити салон.
Як працюватиме новий алгоритм:
- Під час повітряної тривоги транспорт зупиняється біля укриттів за маршрутом руху;
- Пасажири можуть залишити салон за бажанням;
- Водії повідомляють про можливість подальшого руху;
- Після висадки охочих транспорт продовжує рух маршрутом.
“Відповідні зміни будуть внесені до посадових інструкцій водіїв. Це не просто зміна правил – це логічний і необхідний крок до нормального функціонування міста. Київ має рухатися”, – зауважив у дописі Ткаченко.
Чи поїде метро
Водночас, нові правила не стосуватимуться руху метрополітену. Так, наземними ділянками “червоної” лінії (від ст.м. “Лісова” до ст.м. “Дніпро) та “зеленої” лінії (Південним мостовим переходом – від ст.м. “Славутич” до ст.м. “Видубичі”) рух під час повітряної тривоги не здійснюватиметься.
“Про детальні причини, які саме особливості не дозволяють рухатись метро на відміну від іншого громадського транспорту, прес-служба КМДА та начальник КМВА не повідомляють”, – зауважили у ГО “Пасажири Києва”.
Також транспортні фахівці зазначають, що поки немає розуміння щодо ситуації з “проблемою великих інтервалів” і на підземних ділянках метро. Так, нині під час тривог поїзди не виїжджають на лінію з депо, але у вечірній час ті самі тривоги не заважають заїжджати в т.ч. рухаючись мостами.
“Вважаємо, що, як мінімум, обмеження по виїзду поїздів без пасажирів мало б бути знято”, – додали “Пасажири Києва”.
Чому це все ж небезпечно
Виходячи з допису Тимура Ткаченка, єдиною зміною, що сталася в алгоритмі, напрацьованому ще на минуле засідання Ради оборони, стала обов’язкова зупинка рухомого складу біля укриттів, аби з автобусу чи трамвая змогли вийти ті пасажири, хто бажає перечекати тривогу у безпечному місці. Жодних новацій, пов’язаних з “рівнями небезпеки” чи “зонами”, немає (хоч Ткаченко і обіцяв, що фахівці будуть розробляти правила, саме виходячи з таких складових). Відтак, у новому алгоритмі ховається природна помилка.
Він є “швидким рішенням”, таким самим, яким була і суцільна заборона на рух громадського комунального транспорту в 2022 році (яке, до того ж, не включало обов’язкову зупинку для маршрутних таксі, чи й просто автомобілів у Києві). У відповідях на петиції киян (а їх вже було аж 9), та на питання журналістів про зупинку транспорту Віталій Кличко посилався на “рекомендації” з боку військових і ДСНС.
“Іще раз підкреслю: міська влада керується виключно рекомендаціями військових, які безпосередньо відповідають за оборону міста, захист мешканців під час атак. Адже люди в громадському транспорті теж є мішенню для ворога. Популістичні рішення про те, що громадський транспорт має рухатися під час тривог, можуть призвести до трагедії. І відповідатимуть же не ті, хто вимагає не зупиняти транспорт. І не ті, хто роздає обіцянки це зробити, заради того, щоб збирати лайки, сподобатися. Найстрашніший популізм – це популізм під час війни”, – зауважував мер у своєму дописі на Facebook від 15 січня.
Тоді ж Віталій Кличко наводив статистику: за весь час війни уламки боєприпасів виявляли на наземних ділянках метро у Києві 4 рази. Також виявили частину ракети біля опори мосту Метро, яка “дивом не здетонувала”. А самому КП “Київпастранс” під час обстрілів пошкодило аж 22 одиниці рухомого складу – найвідомішим був випадок, коли уламки ракети влучили (й рознесли на друзки) тролейбус на вул. Кирилівській 14 березня 2022 року. Відомим є також випадок падіння збитої ракети на просп. Степана Бандери неподалік від Почайної – тоді дивом вціліли пасажири маршрутки, що проїздила повз.
Яким могло б бути рішення
Відтак, все ж існує потреба у більш зваженому рішенні. Яке буде залежати від таких факторів, як тип повітряної тривоги (тобто, оголосили її через рух єдиного безпілотника, що плутає десь над Дніпром, чи через крилаті ракети або балістику); і районування (той-таки БпЛА над Троєщиною не становить загрози для Голосіївського району чи Борщагівки, де транспорт може рухатись вільно). Кінець кінцем, нинішнє рішення не враховує небезпеку для водіїв громадського транспорту – їх робота тепер буде небезпечною за замовчуванням, і через це місто має підвищувати їм зарплатню в цілому, чи робити доплати за роботу під час тривог окремо.
Водночас, в рішення все ж більше “плюсів” – позитивні моменти вбачаємо у тому, що місто припинить зупиняти комунальний транспорт під час тривоги. Нещодавні підрахунки ГО “Пасажири Києва” показали, що на рік місто втрачає прибуток у 2,5 млрд грн лише на зупинці автобусів і трамваїв. Крім того, місто буде більш мобільним – припиняться ситуації, коли цілі транспортні магістралі, як швидкісний трамвай, припиняють рух у годину “пік”. А пасажири припинять гуртуватися на зупинках (ті, хто залишатиме транспорт, дійсно прямуватимуть до укриттів, бо вмотивовані саме до цього, замість того, аби стояти на зупинці в якості мішені разом з іншими бідолахами).
Як ставляться до питання кияни, і чому його завернули на минулому засіданні Ради оборони
Нагадаємо, буквально напередодні, 19 березня, Інформатор писав про те, що кияни вже удев’яте зібрали понад 6 тисяч підписів під онлайн-петицією про дозвіл руху громадського транспорту під час повітряної тривоги у місті. Тим самим мешканці столиці підкреслюють важливість питання про недопустимість зупинки руху автобусів, тролейбусів, трамваїв та метро – адже ця петиція вже дев’ята за рахунком. На усі попередні керівники міста, Віталій Кличко та його підлеглі у КМДА, відповідали відмовою.
Минулого ж разу на засіданні Ради оборони столиці 12 березня прийняли рішення перенести питання змін алгоритмів роботи наземного громадського транспорту під час повітряної тривоги. Основною причиною стала незгода посадовців КМДА з напрацюваннями, що їх запропонували у військовій адміністрації: згідно з ними, відповідальність за рух чи зупинку рухомого складу хотіли перекласти на самих водіїв. Також не було запропоновано жодних варіантів щодо руху метрополітену відкритими ділянками ліній на Лівобережжі.
