Сюжет навколо садиби Зеленських закручується. Приймаючи рішення про законність знесення садиби Зеленських, Верховний суд, ймовірно, порушив низку норм українського законодавства. Так, судді не дослідили питання статусу будівлі, та з формальних причин відхилили скарги з боку столичних прокурорів та активістів. Останні вже збирають кошти на звернення до Європейського суду з прав людини, аби скасувати рішення Верховного суду.
Про підготовку позову до ЄСПЛ щодо права на участь київської громади у справі захисту та збереження культурної спадщини повідомив київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Він зазначив, що домагатиметься скасування рішення українського суду через низку помилок, яких той, ймовірно, припустився під час розгляду питання. Активіст вважає, що Верховний суд взагалі порушив принцип верховенства права, що є, звісно, досить гучною заявою.
Варто пояснити, на чому ґрунтуються висновки Перова (за освітою він є юристом, відтак, про порушення може міркувати з фахової точки зору). По-перше, стверджує активіст, розглядаючи справу щодо видачі містобудівних умов, за адресою: вул. Кониського, 22 суд не врахував памʼяткоохоронний статус будівлі за цією адресою.
“Питання статусу памʼятки у будівлі 1890 р. на місці якої проектується нова забудова – взагалі не досліджувалося. Останнє порушує принцип офіційного зʼясування всіх обставин справи при постановленні остаточного рішення”, – зазначив Дмитро Перов, пояснивши, що “містобуди”, які суд формально визнав законними, передбачають реконструкцію будівлі, а виключним видом робіт, що дозволені на памʼятках, – це реставрація.
По-друге, Дмитро Перов зазначив, що колегія суддів на чолі з Андрієм Рибачуком з формальних причин відхилила скарги, подані Київською міською прокуратурою та ГО “Спадщина”, до якого дотичний сам пам’яткоохоронець, щодо захисту та збереження пам’ятки. Цим самим, вважає він, судді порушили одразу два фундаментальні принципи здійснення судочинства.
“Зокрема, право на доступ до суду та справедливий суд, а також право на участь в культурному житті. Останні – гарантовані Європейською конвенцією з прав людини”, – додає активіст, конкретизуючи, що порушення другої норми є підставою для звернення до ЄСПЛ по скасування рішення Верховного суду України.
Також активіст зазначив, що рішення судді є, де-факто, легалізацією будівництва на місці чинної пам’ятки історії – та створює прецедент для судової та правоохоронної систем. Воно, пише Перов, показує, що рішення, які суперечать закону, можна приймати на рівні вищої національної судової інстанції. А також формує негативну судову практику, яка може в подальшому призвести до руйнування інших пам’яток.
Зрештою, Перов повідомив, що пам’яткоохоронці вирішили звернутися до ЄСПЛ із позовом. В ньому вони домагатимуться відновлення права на участь громади Києва у захисті та збереженні культурної спадщини, а також вимагатимуть скасування рішення Верховного суду.
Як Верховний суд прийняв своє історичне рішення, і якою була реакція КМДА
Нагадаємо, напередодні, 26 листопада, стало відомо, що Верховний суд України визнав законним руйнування садиби Зеленських на вул. Кониського у Києві. Знесення будівлі сталося ввечері 19 липня 2024 року – після цього садибі надали охоронний статус, а забудовник зобов’язався відновити споруду у початковому стані. Втім, тепер рішення може вплинути на формування правозастосовчої практики у місті, та країні в цілому, і забезпечити підстави для руйнування також інших пам’яток.
А вже 27 листопада стало відомо, що КМДА наполягатиме на відновленні садиби Зеленських, що була зруйнована забудовником ще влітку 2024 року. Посадовці нагадали про меморандум, підписаний невдовзі після знесення із власниками будівлі, та зазначили, що документ зобов’язує тих повернути споруді її автентичний вигляд.
