31 грудня 2024 року президент змінив керівника Київської міської військової адміністрації. Замість Сергія Попка він призначив начальником КМВА Тимура Ткаченка. Людина ця для Києва не нова – раніше він працював директором ресурсного Департаменту міського благоустрою у міській адміністрації, але рік тому несподівано пішов на підвищення. А ще, його прізвище називалося у зв’язку з нещодавнім скандалом, у якому фігурував битий позашляховик Range Rover.
Укази президента “під ялинку”: головні наслідки
Укази про звільнення Сергія Попка і призначення його наступника, Тимура Ткаченка, Володимир Зеленський підписав просто “під ялинку”, ввечері 31 грудня 2024 року. Оскільки посада військова – кадрові рішення лежать цілком у сфері повноважень президента, який є водночас і Верховним Головнокомандувачем. За годину до цього інформацію про кадровий чейндж “злили” у невеличкі медіа – аби підготувати громадськість столиці до великих змін.
І треба сказати, зміни дійсно будуть: адже Сергій Попко був для Кличка людиною комфортною, він охоче виконував усі його побажання, наприклад, щодо зупинки усього міського транспорту на час повітряних тривог (є версія, що це робиться для збільшення надходження “чорної готівки” від маршруток). Лише один раз під час тривоги зупинили й маршрутки – тоді пів Києва чимчикувало додому пішки в годину пік, і відтоді протестів з приводу громадського транспорту поменшало. Батіг, як виявилося, – гарний спосіб виховання активістів.
Формально на питання про сенс таких зупинок в Кличка завжди відповідають коротко: “таким є рішення Ради оборони Києва”. Головними ж дієвими особами у ній є сам Кличко, а також був Сергій Попко (усі інші – а до Ради входять ще зо два десятка осіб, важливих і не дуже, з КМДА та спеціальних, у тому числі, оборонних, органів – особливого впливу не мають).
Тепер же КМВА, орган особливий, від КМДА він відрізняється не лише літерою, але й повноваженнями, – очолить людина, що відкрито опонує Кличкові. Так, на посаді заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості Тимур Ткаченко відповідав за питання укриттів. І він декілька разів досить некомпліментарно висловлювався про Віталія Кличка та його менеджерські здібності.
“(Питання укриттів) дуже важливе, воно набуло статусу стратегічного значення, і по всій країні ми проводимо наради, заслуховуємо керівників адміністрацій. Єдине місто, де повністю ігнорують це питання, підзвітне Кабміну, – це Київ. Кличко жодного разу не прийшов на нараду. Віталій Володимирович не знаходить часу”, – зазначав Ткаченко ще у лютому 2024 року.
І сам Ткаченко вже натякнув на больові точки, в яких створить напруження для міської влади у Києві. Це питання “ефективного використання бюджету” – якщо читати між рядків, то йдеться саме про контроль над використанням міських коштів (а Київ має щорічний бюджет у 100 млрд грн – шалена сума навіть для рівноцінних за розміром європейських міст); “стабільна робота громадського транспорту” (читай – автобусам і трамваям можуть нарашті дозволити рухатися під час повітряних тривог); “енергетична стійкість” (може йтися нарешті про підвищення квот для Києва при розподілі електроенергії – вже давно кажуть, що їх для Києва свідомо занижували); та “питання безпеки” містян.
“Я народився і виріс у Києві. Це моє місто. Для мене велика честь докласти всіх зусиль, аби зробити його кращим, навіть у такий складний для нашої країни час. Київ має залишатися містом, яке дає можливості для людей і бізнесу, зберігати свою історичну спадщину та створювати гідні умови для життя”, – написав сам Тимур Ткаченко на Facebook за годину після призначення.
Позиція Кличка: “цивільна людина на військовій посаді”
Логічно припустити, що у КМДА вже напружились та чекають на негативні наслідки. Справа в тому, що військова гілка влади у столиці, та й інших містах, є де-факто паралельною до цивільної, і ця амбівалентність нерідко стає причиною для створення напруженості “на місцях”. Нещодавній приклад – Чернігів, де лояльний до Кличка в.о. мера Олександр Ломако днями змушений був піти у відставку, за його словами, через тиск з боку саме військового керівництва.
Чи чекати на аналогічну напруженість у Києві, де міська влада відкрито протистоїть владі центральній – питання риторичне. В Кличка вже позначили позицію, зробивши заяву вустами близького до Кличка особисто депутата Київради Дмитра Білоцерковця. Той назвав призначення “не військовим, а політичним”, і розкритикував цей кадровий кульбіт.
“Питання до Зеленського – чому не військовий очолив військову адміністрацію Києва? Одразу відповім – тому що для відомого у всій країні офісу війна вже скінчилася та почався політичний процес. Це виключно політичне призначення. Бо не військова людина буде займатися узурпацією місцевої влади Києва та створенням плацдарму для центрального політичного проєкту”, – зазначив Білоцерковець у дописі на Facebook.
Депутат додав, що, якщо у військовій посаді та обороні Києва у більш широкому сенсі, вже нема потреби, то її слід скасувати, а не паралелити повноваження. І резюмував: “вимагаємо” (від кого саме звучить вимога, не пояснив, але із контексту ясно, що йдеться про “сторону Кличка” – партію УДАР та її партнерів), аби президент призначив на посаду саме військовика.
Хто такий Ткаченко, і до чого тут Range Rover
Тимур Ткаченко дійсно є саме цивільною особою. Ба навіть більше, він був дотичним саме до партії УДАР (але не був її членом), і в цьому – найбільший парадокс: до свого призначення у міністерство він не лише входив до команди Кличка, але й очолював Департамент міського благоустрою у КМДА. Та після переходу до Кабміну його тональність і ставлення до міської влади у Києві різко змінилися. У цьому, власне, і полягає геніальний задум із призначенням на посаду у КМВА: міську владу у Києві захопили зненацька.
Саме з участю у чинного списку партії УДАР на виборах (і, відповідно, на проходження до Київради) можна пов’язати і нещодавній скандал, у якому також засвітилося прізвище Ткаченка. Саме його називав депутат Київради Ігор Опадчий, в якого суд конфіскував елітний позашляховик Range Rover, як людину, яка гіпотетично має прийти йому на заміну у кріслі депутата Київради – Ткаченко наступний за списком. Піти з міськради Опадчого нібито просили в обмін на припинення кримінального переслідування за “незаконне збагачення”.
“(Ткаченко) не входив до лав партії, та перейшов повністю під крило “зелених” (центральної влади, Кабміну – Ред.) ще у 2021 році. Питання не до якостей Тимура, а до факту призначення не військового на військову посаду. Це говорить виключно про політичні наміри банкової, ціль якої узурпувати владу в столиці та лишити місто поза місцевим самоврядуванням”, – розвиває думку Дмитро Білоцерковець у коментарях під дописом.
Відтак, схоже, що на Банковій вирішили прискорити рух потяга, запущеного ще наприкінці 2023 року – із запуском “ТКК”, яку очолив нардеп Віталій Безгін. Сьогодні комісія вже не актуальна: востаннє вона збиралася ще влітку, і підсумків її роботи досі немає. Так само безрезультатними видаються і заяви Безгіна про, нібито, спроби Кличка зірвати переговори про євроінтеграцію України. А зміна керівника КМВА може посилити протистояння між центром та міською владою, і, зрештою, зробити життя у Києві якщо не комфортнішим, то точно більш видовищним.
П’ять гучних провалів Кличка-2024 та реакція мера на “чорних лебедів”
Нагадаємо, напередодні Інформатор написав про п’ять гучних провалів Віталія Кличка-2024. Рік, дійсно, ознаменувався кількома досить гучними, навіть скандальними, історіями у Києві. Йдеться, передовсім, про деградацію міської інфраструктури. Але не тільки про неї: іноді скидається на те, що деградували й самі морально-етичні засади керівництва міста. Ми згадали про те, що саме можна віднести до найбільших скандалів, як з них “вирулював” сам міський голова і наскільки це сказалося на ньому особисто та на іміджі всієї влади у Києві.
А ще раніше пи розповідали про реакцію Віталія Кличка на “чорні лебеді” – так на сленгу політичних технологів називають непрогнозовані події, що змінюють весь політичний ландшафт. Якщо у двох словах – то міський голова Києва реагує не надто ефективно. Можливо, його позиція є такою не випадково: чим більше рухів робить політик з приводу негативних подій, тим помітнішим стає його участь у ліквідації цих криз (а деякі з них краще залишити підлеглим).
