У вівторок, 11 лютого 2025-го, Віталій Кличко несподівано вирішив викласти карти на стіл. Він ошелешив відвертістю: бойові дії в Україні близькі до свого завершення (насправді, каже, лишилося місяць-два), а компроміс, у досягнення якого й резюмується російсько-українська війна, буде настільки болючим для суспільства всередині країни, що це може спричинити навіть громадянський конфлікт серед зневірених та розчарованих українців. Після озвучування цих тез більш зрозумілим стає розрахунок самого Кличка, і буремні події, що сталися у Києві протягом останніх кількох місяців. Інформатор проаналізував, чи виборча система насправді готова до виборів, і дійшов парадоксальних висновків.
Чи справді вже планують вибори?
Перше, й найголовніше: завершення бойових дій у будь-який спосіб (найімовірніше, заключенням перемир’я) у осяжному проміжку часу призведе до скасування воєнного стану в країні. А це, своєю чергою, означатиме проведення виборів – причому, найімовірніше восени, бо саме на цей час за “нормальних” обставин були б призначені місцеві вибори. Це зручно, бо не порушується бодай якийсь графік, і є час підготуватися. А тлустий подих кампанії вже відчувають на собі кияни – власне, є декілька чітких маркерів, що свідчать про “розігрів” самої системи, й політичних партій, перед початком електорального процесу.
Так, ще у грудні 2024-го голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк озвучила ідею, яка давно вже гуляє Печерськими пагорбами – вдосконалити проведення виборів за рахунок електронного “начиння”. Якщо спростити, то вибори пропонують провести на основі “Дії” – за задумом, це допоможе залучити до процесу мільйони переселенців, а також, найголовніше, – виборців, що поїхали з країни. Цілком очікувано політики у Києві сприйняли ідею з недовірою – прозвучали аргументи і про нульову достовірність, і про таємницю голосування. Але найголовніше – ідею таки виголосили: це й було головним завданням пані Шуляк.
Ще один симптом – таке саме “тестування” громадської думки політичною рекламою. В ролі “застрільника” виступив призабутий вже колишній посадовець Ігор Шевченко: він розвісив у середмісті свої політичні плакатки з простою рекламою, зробленою технологами буквально “задньою правою” – тож можна припустити, що насправді задум явно був не в самому рекламуванні “кандидата”. З високою долею вірогідності можна стверджувати, що ініціатори кампанії також хотіли протестувати ефект, який справить така провокація на киян, і ширше – на українців загалом.
Зрештою, під вибори вже явно активізували партію-“гранда”, УДАР Віталія Кличка. Сам міський голова мало до окопа не застрибує з FPV-дронами, які передає підшефним київським військовим батальйонам. Прифронтовими територіями він “викатує” голову виконкома партії, Артура Палатного (за сумісництвом – друга юності), а також керівника партії-сателіта “Українська команда” (так-так, в УДАРу вже з’явилася партія-спойлер) Ореста Криштофовича. За чистим збігом обставин саме таку назву носить “Волонтерський штаб”, яким керує і сам Артур Палатний. На додачу, Інформатор довідався ще у листопаді 2024-го, що УДАР готує собі міцну “молодіжку”, найімовірніше, також під вибори: тоді у партії організували форум для “молодих і амбітних” киян.
Американці активізувалися, а ОПОРА вже склала карту
У виборів є й зовнішні “лобісти”. Про них вже прямим текстом говорять міжнародні партнери Києва (і росіяни – але в них є власний розрахунок). Днями тему активізував новопризначений представник президента США з питань України Кіт Келлог. Він сказав: “сподівається”, що вибори в Україні відбудуться вже 2025 року. Це, мовляв, основний принцип демократії, а відтак, владу потрібно перезавантажувати.
“Чому американський посадовець висловив таке побажання? Будемо свідомі: це – не його суб’єктивна думка, такого рівня політики нічого не говорять необдумано. Вони висловлюють вже пропрацьовані експертами, “офіційні” думки американського президента. Я думаю, нас будуть до виборів підштовхувати, про це кажуть і європейські партнери”, – пояснює політичний та бізнес-експерт Анатолій Жуковський.
Експертка з питання виборів, голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська у дописі на Facebook пояснила, чому американці тиснуть з проведенням виборів. Справа в тому, що у США електоральний процес тривав і під час громадянської війни, й за часів Другої світової. А 1864 року президентом обрали Авраама Лінкольна, хоч Південні штати-Конфедерати й не голосували: може, не дуже-то й демократично, але ціннісно важливо для американців.
“Відкритим залишається питання, на якому саме етапі (проводити вибори) – після режиму припинення вогню, до завершення правового режиму воєнного стану та його причин – війни, або ж після завершення активної фази війни. Моє особисте відчуття, хоча воно і бездоказове, що – між припиненням вогню та до завершення правового режиму воєнного стану. За умов виключення з відповідного закону прямої заборони, такі процеси стають можливими, хоча і небажаними, якщо фактична ситуація не зміниться”, – додала Айвазовська.
ОПОРА розробила навіть “дорожню карту” для підготовки перших повоєнних виборів: навіть якщо вони відбудуться за 2-3 роки, каже Айвазовська, виборча система вже запізнилась із якісною роботою. У документі прописано покроково, як влаштувати процес “на місцях” – від проведення оцінки фахівцями з безпеки й мінімізації впливу РФ на вибори, і аж до організації різних груп населення – військових чи ВПО. Айвазовська визнає, що на підготовку процесу можливо витратити від 6 до 12 місяців – це якщо не буде активної фази війни.
Насправді, Реєстр виборців оновлювали – джерело
Втім, у будь-якого виборчого процесу є один із основних “китів” – це створення й оновлення виборчих списків. І це – магістральний елемент, про який кажуть у ОПОРІ, коли говорять про “запізнення”. Інформатор також торкався цієї теми – саме про це розповідав ще у середині грудня 2024-го депутат Київради та досвічений політик (нардеп двох скликань) Леонід Ємець.
“Раніше Реєстр виборців оновлювали постійно і це був ще той шмат роботи. А сьогодні, коли півкраїни перемістилось всередині, а 10 плюс мінус мільйонів взагалі виїхало — це прямо неймовірний обсяг роботи”, – зазначив Ємець.
Екснардеп пояснює: оновлювати Реєстр мають реальні співробітники ЦВК, і на роботу їм треба “не місяць-другий”, а значно більший час – ще й чималі кошти. Тоді ж, у грудні 2024-го, він назвав найближчою можливою датою, коли б можна було провести вибори, жовтень 2025-го (відтак, нині вона вже посунулася ближче до грудня). Втім, тут в Інформатора є власний інсайд: насправді, в ЦВК працювали над оновленням Реєстру виборців. Так, він не працює повноцінно – але це не заважало робити його апдейти, каже наш співбесідник.
“Вони робили свою роботу. Звісно, не скажу, що все ВЖЕ готове до виборів. Кінець кінцем, на прифронтових територіях оновлювати дані було б дуже небезпечно й ризиковано. Але основний масив даних зібраний, і, в теорії, можна починати заходити в процес”, – каже співрозмовник Інформатора, знайомий з ситуацією у ЦВК.
У ОПОРІ, втім, радять не лише оновити Реєстр, але й провести його незалежний аудит, аби підвищити довіру до результату виборів. Та змінити законодавство, аби дозволити актуалізацію даних в режимі “LIVE” – наприклад, запровадити механізм “активної” реєстрації виборців.
Онлайн-голосування й Реєстр виборців: що казали політики наприкінці 2024 року
Нагадаємо, що в грудні 2024 року Інформатор писав про те, що дискусія про можливі вибори у Києві підіймається все частіше. Того разу підставу для неї дала очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк, що висловилася про можливість застосування онлайн-голосування вже під час наступної виборчої кампанії. Столичні політики очікувано сприйняли новацію з недовірою.
Крім того, ми зазначали, що для проведення виборів в Україні загалом, і у Києві зокрема, у 2025 році є ще одна пересторога – власне, це базова умова, яка має бути виконана. І вона стосується оновлення Реєстру виборців. А ним, кажуть депутати Київради, нині навіть у столиці ніхто не опікується – не кажучи вже про населені пункти, віддалені від великих міст.
