Монахи Української православної церкви (УПЦ) продовжують жити на території Києво-Печерської лаври, мешкаючи у келіях та готелі, розташованому неподалік від Ближніх печер, оскільки мають там прописку. Парадокс полягає в тому, що Реєстраційна служба зареєструвала їх ще у “нульових” роках. Судові справи про виселення монахів рухаються повільно через цю незвичну обставину.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів колишній генеральний директор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко. За його словами, ситуація, коли монахи перебувають на території Нижньої Лаври та вільно пересуваються там, незважаючи на заборони й відчуження заповідника, що був переданий УПЦ в тимчасове користування, стала можливою завдяки незрозумілім діям чиновників-реєстратора.
“Виникла абсолютно нестандартна ситуація в 2000-х роках. Реєстраційна служба в об‘єктах, які є державними і передавалися виключно в користування, невідомим чином зареєструвала частину монахів – близько 70 осіб. Тепер вони стверджують, що Лавра належить їм як приватна власність, і це одна з причин затягування судових справ”, – зазначив Остапенко.
За словами ексгендиректора, монахи живуть у келіях, а для молитви використовують деякі храми, вільно пересуваючись територією Лаври. Наразі у Нижній території перебуває близько 140 представників громади УПЦ – вони залишаються там, поки держава та заповідник чекають рішення суду про їх можливе виселення.
“Вся українська громадськість очікує рішення суду, який має визначити законність користування спорудами, що належать державі”, – додав колишній генеральний директор заповідника.
Чому Остапенка звільнили з посади: пояснення Мінкульту
Нагадаємо, що 22 травня Інформатор повідомив, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України звільнило з посади генерального директора Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра” Максима Остапенка. Наказ про розірвання контракту він отримав 21 травня в дещо незвичних обставинах. Проте без пояснень, що конкретно в контракті він міг порушити.
У той же день Мінкульт пояснив причини звільнення Остапенка. Він сам у день своєї “відставки” 21 травня не отримав жодних пояснень або попереджень. Як виявилося, він не проявив достатньої активності у звільненні святині від впливу московських попів – розірвання контракту пояснили “слабкою позицією” у виконанні закону про заборону в Україні релігійних організацій, афілійованих з РФ.
