У Києві суд заборонив підприємству, що підконтрольне російсько-німецькому бізнесмену Ігорю Штрелю, будувати висотку на території Музею видатних діячів української культури (по вул. Саксаганського, 93-97) неподалік від Центрального залізничного вокзалу та ще одного хмарочосу, “101 Tower”, пошкодженого обстрілами. Забудовник подав позов проти Мінкульту, щоб отримати дозвіл на земляні роботи у охоронній зоні музею. Він хотів звести там офісно-житловий і готельний комплекси з паркінгом. Втім, у задоволенні позову відмовив спочатку суд першої інстанції, а тепер – і Шостий апеляційний адмінсуд.
Порятунок “київського Парнасу”
Про відмову суду у задоволенні позову забудовника повідомляє Офіс генерального прокурора України. Там зауважили, що свої вимоги компанія обґрунтувала “погодженням за принципом мовчазної згоди” проєктної документації на будівництво у охоронній зоні офісно-житлового та готельного комплексів із паркінгом. Йдеться про ТОВ “НВП “Рестін”, що отримало землю історико-культурного призначення від Київради ще 2019 року. Компанія подала заяву на погодження проєкту забудови до Мінкульту, втім, отримала відмову, яку й оскаржувала в судовому порядку.
У Офісі Генпрокурора нагадують, що Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького – це унікальний комплекс меморіальних будинків у Києві, де наприкінці XIX-на початку ХХ століть проживали родини українських митців. Музей розповідає про їхнє життя, творчість та громадську діяльність. Свого часу тут був центр культурного життя України.
“Сьогодні музей органічно розвивається як сучасний мистецький та науковий осередок, сучасники почали називати його Українським Парнасом. Реалізація такого проєкту будівництва створила б загрозу для об’єктів культурної спадщини, розташованих поруч із запроєктованими комплексами, з огляду на їхній технічний стан, вік і конструктивні особливості”, – аргументує Офіс Генпрокурора.
Крім того, комплекс розташовувався б неподалік від Центрального залізничного вокзалу та ще одного хмарочосу, “101 Tower”, пошкодженого обстрілами. Це досить відома будівля, що належить сину колишнього мера Києва, Степанові Черновецькому, та забудовнику Ігорю Ніконову. Відтак, ще однієї висотки поряд вже не буде.
Проблеми з висотою
Компанія “Рестін” володіє ділянкою площею 0,54 га по вул. Жилянській, 96А у Голосіївському районі з 2009 року. Нині на ній розташовані декілька маленьких споруд побутового призначення та ще дитячий майданчик – капітальної забудови немає. У планах забудовників було звести тут комплекс будівель чималою поверховістю: за даними Lun.ua, йдеться про 16 поверхів, але на іншому сайті мовиться вже про 25-поверхівку.
Містобудівні умови і обмеження Департамент містобудування і архітектури КМДА видавав на дві черги: в рамках першої – на готель (3 і 7 поверхів), другої – на офісно-житлову “висотку” 6 та 16 поверхів. Власне, скільки поверхів запланували для будівництва, не так і важливо – як зауважував київський адвокат і пам’яткоохоронець Олександр Дядюк у 2018 році, згідно з Генпланом, ділянка входить до зони забудови ІІ категорії, де не можна зводити об’єкти вищі за 27 метрів. У планах забудовника висота сягала аж 57 метрів.
Власники – “непрості” люди
Саме ж підприємство ТОВ “НВП “Рестін” було засноване ще в середині 90-х, а кінцевими бенефіціарами прописані киянин Артем Лазня й громадянин Німеччини Ігор Штрель (мешкає у Відні). Перший – відомий банкір, що працював у банках “Хрещатик” і “Індустріалбанк” на різних посадах, крім того, “засвітився” у скандалах із забудовою: зокрема, він є співвласником садиби Родіна (на її місці планували звести ЖК “Franklin House”). В лютому 2025-го суд врятував садибу Родіна від забудовників.
Інший співвласник-бенефіціар, Ігор Штрель, є уродженцем міста Ярцево у Смоленській області РФ. З середини “нульових” працював у “доньках” російських банків у Німеччині та Австрії, нині є засновником інвесткомпанії у ФРН. В Україні він також володіє декількома ТОВками, що займаються будівництвом, зокрема, ТОВ “Честнат Хол”, що замовляло будівництво ЖК бізнес-класу “Fjord” на Печерську.
Будівельний бум під Києвом: якими є передумови, й до чого тут ВПО
Нагадаємо, нещодавно Інформатор писав про те, що передмістя Києва переживають справжній будівельний бум. На місці колишніх сіл та полів виростають нові житлові масиви, деякі з яких за розмахом більше нагадують справжні міста, ніж просто котеджні поселення. Приватні забудови з’являються швидше, ніж інфраструктура, яка мала би їх обслуговувати, а процес розвитку цих територій відбувається фактично без системного контролю.
Також ми розповідали, що У місті Васильків в Обухівському районі на Київщині з’явиться великий мікрорайон для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої Маріупольської громади. Це перший в Україні пілотний проєкт по забезпеченню переселенців якісним соціальним житлом. Земельна ділянка під будівництво вже виділена Васильківською міською радою, за два роки тут мають оселитися 700 родин маріупольців. На території 2,6 га буде збудований мікрорайон з 10 будинків та соціальною інфраструктурою. Отримати тут житло зможуть близько трьох тисяч вимушених переселенців.
