У Києві готують нові правила для терас ресторанів: де саме їх бути не може

У Києві планують змінити правила розміщення терас біля ресторанів. Зокрема, міськрада підготувала перелік вулиць, де встановлення майданчиків буде під забороною. Також усі майданчики розділять на декілька типів.

Про це йдеться у проєкті рішення Київради. Так, у столиці визначать три типи літніх майданчиків, щоб встановити, які з них можна розміщувати на центральних вулицях столиці. Наприклад, закриті всесезонні майданчики заборонено буде ставити у межах зон міста, що охороняються UNESCO – біля Лаври та Софії.

Три типи майданчиків

Депутатам пропонують визначити три типи майданчиків. Перший тип – літній майданчик, який розміщується на відкритому повітрі (лавки, столи, стільці, зонти, станція офіціанта, вуличні вази, вазони, елементи освітлення тощо). Він може працювати цілий рік.

При цьому є певний перелік місць, де такі локації можуть працювати лише у період з 1 квітня до 15 листопада. Зокрема, це територія Києво-Печерська лаври, територія біля Софії Київської, парк Шевченка, “Бабин Яр”, вулиці Андріївський узвіз, Банкова, Хрещатик, Лаврська, Грушевського, Мазепи.

Другий тип – відкритий (сезонний) майданчик, що розміщується на відкритому повітрі (під тентами, на верандах), і не має закритого приміщення для перебування людей. Такий майданчик може розміщуватись біля ресторану, бару, кафе, їдальні, закусочної, піцерії, кулінарії.

Третій тип – закритий всесезонний майданчик біля закладу харчування, влаштований з полегшених конструкцій та встановлений тимчасово без улаштування фундаменту і не є капітальною спорудою.

Майданчики цього типу заборонено встановлювати, зокрема на частині вулиць Верхній Вал, Вознесенський узвіз, Січових Стрільців, Ярославів Вал, Богдана Хмельницького, Володимирська, Павла Скоропадського, Антоновича, Саксаганського, Еспланадна, Басейна, Набережно-Хрещатицька, бульвар Лесі Українки.

Для розміщення майданчиків є кілька правил:

  • не перешкоджати руху пішоходів, у разі встановлення на тротуарах чи алеях, прохід має бути не менше 1,8 метри. При цьому не можна встановлювати майданчики на тротуарах та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху.
    не повинні заважати сприйняттю архітектурних деталей та декору фасадів будинків.
  • крісла, лавки, диванчики, столи, стільці повинні бути виготовлені з натуральних матеріалів.
  • розкладні парасолі повинні бути висотою не більше 3 метрів, діаметром не більше 4 метрів.
  • не можна встановлювати майданчики на інженерних мережах, проїзній частині вулиць і доріг, на газонах, біля наземних споруд метро, на відстані ближче 100 метрів до залізничних переїздів та
  • на відстані ближче 20 метрів до перехресть вулиць.
  • забороняється встановлення сцен, естрад, танцювальних майданчиків тощо, грилів та мангалів.
  • на майданчиках, розміщених в межах житлової забудови, можливо
  • використовувати живу музику та звуковідтворювальну апаратуру виключно за умови погодження з мешканцями житлових будинків.

Новини київських ресторанів: продають “Вітряк” на просп. Глушкова

Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що у Києві 5 листопада 2024-го згорів ресторан японської та європейської кухні “Євразія” на Берестейському проспекті. Пожежа почалася на другому поверсі закладу. На щастя, жертв та постраждалих і немає, проте будівлю, схоже, знищено майже повністю – і чи ресторан відновиться, сказати наразі складно.

Також ми розповідали, що у Києві виставили на продаж ресторан “Вітряк” (нині – “Mill Hub”) на проспекті Глушкова. Він існує з 1967 року, і зберіг частину найперших інтер’єрних рішень та оздоблення. Та найціннішим є панно “Вітер” на його фасаді авторства київської художниці-шістдесятниці Алли Горської. Це єдина монументальна робота мисткині, що збереглася у столиці та, вірогідно, у світі: інші опинились в окупації та були знищені.

Джерело