Департамент охорони культурної спадщини може внести до переліку об’єктів пам’яток чотири могили. Усі вони розташовані на Звіринецькому кладовищі та Берківцях. Видатні особистості, що їх увічнили похованнями, за життя залишили слід у розвитку науки, мистецтва й медицини.
Про те, що чотири об’єкти у Києві можуть бути додані до переліку архітектурних та історичних пам’яток, після чергового засідання своєї Консультативної ради повідомив Департамент охорони культурної спадщини. На засіданні вивчили облікові картки, світлини й історичні довідки про могили, у підсумку чиновники можуть прийняти рішення про охоронний статус для поховань чотирьох історичних діячів.
– Могила військового інженера Івана Лільє – вихідця з курляндських дворян, який будував у Києві військовий шпиталь, а також проєкт опалення й вентиляції для Великої лаврської церкви Успіння Божої Матері. Помер у 1910 р., похований на Звіринецькому кладовищі;
– Могила Лідії Морозової, художниці та меценатки. Завдяки їй відбулося відновлення Михайлівського Золотоверхого собору у Києві. Похована на Берківцях;
– Могила Овксентія Корчак-Чепурківського, вченого-епідеміолога й гігієніста, організатора системи охорони народного здоров’я, а у часи УНР – міністра. Похований у 1947 році на Звіринецькому цвинтарі;
– Могила Олександра Возіанова, радянського й українського медика, уролога, засновника урологічної наукової школи, Героя України. Він був похований на Берківцях у 2018 році.
Не усі чотири могили є історичними – наймолодшій з них не виповнилося ще й 10 років. Втім, усі особистості, чиї поховання отримають статус пам’яток, є гідними вшанування: кожен з похованих діячів залишив свій слід у культурному, науковому й медичному розвитку України, зазначили у Департаменті.
Архітектори дослідили дерев’яні залишки стародавнього Києва на Поштовій: у якому вони стані
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що фахівці оглянули стан об’єктів пам’яток археології, що нині залишились під сподом Поштової площі у Києві. Кажуть: за понад 10 років з моменту відкриття їхній стан є задовільним, втім, відібрали зразки, аби перевірити, наскільки деградує дерев’яний матеріал. На основі висновків розроблять рекомендації для музейників про те, як краще консервувати об’єкти для їхнього збереження.
Також ми писали, що цей же Департамент схвалив проєкт реставрації пам’ятки архітектури на вул. Богдана Хмельницького. Йдеться про будинок №51А та два флігелі – 51Б та 51В, які складають єдиний комплекс, зведений наприкінці ХІХ століття у стилі неоренесанс. Чотириповерхова цегляна будівля дійсно прикрашає червону лінію забудови вулиці, і хоча у порівнянні з іншими пам’ятками у середмісті наче й не потребує негайної реставрації, пощастило саме їй.
