Міський голова Києва Віталій Кличко прийняв “пас” від очільника КМВА, Тимура Ткаченка, щодо створення безбар’єрного середовища у Києві. Дозволити “військовій” владі одноосібно піаритись на темі безбар’єрного середовища (а Ткаченко ще 20 лютого повідомив про розробку таких маршрутів) в КМДА не могли, відтак, мер створив спеціальний орган, “Раду безбар’єрності” столиці, і вже провів перше її засідання, на якому презентували “Мапу доступності” об’єктів у Києві. Інформатор її протестував: виявилося, що сенс у цій карті є, але, радше, для того, аби про неї міг відзвітувати міський голова. Втім, про все по порядку.
Будівля КМДА без жодного пандусу
Про перше засідання Ради безбар’єрності Києва Віталій Кличко розповів на порталі КМДА, там же – повідомив про нову чудову Мапу доступності об’єктів міста. Вона, каже міський голова, об’єднує дані про муніципальні й приватні об’єкти: розповідає і про безбар’єрні входи, і тактильні чи акустичні засоби, паркінг, і містить вже 1200 об’єктів – все місто, як на долоні. Не дивно, що ми одразу потягнулися за смартфоном, аби перевірити, що це за мапа і чи вона дійсно корисна.
Застосунок має загалом дружній інтерфейс, міські об’єкти у ньому зручно згруповані у різні сфери: “інфраструктура”, “охорона здоров’я”, “освіта”, “послуги” тощо. Розбивка йде за фізичною мапою Києва, на яку нанесли позначки (і продовжують наносити, обіцяє мер). Великий мінус у тому, що немає пошуку по конкретних адресах і вулицях: доводиться вишукувати ті чи інші об’єкти на мапі “вручну”, тицяючи пальцями у випадкові будинки.
Шукаємо найвідоміший з міських об’єктів інфраструктури, будівлю КМДА на Хрещатику, 36 – і відчуваємо найперший подив, навіть шок. Уся штаб-квартира влади у Києві, згідно з картою, не обладнана ані пандусом, ані тактильними покажчиками, ані безпороговими входами. Хоча ми своїми очима бачили, як ще за Леоніда Черновецького монтували заїзди для депутатів та інших відвідувачів, хто користується колісними кріслами (для них відведені й місця на паркінгу під КМДА – хоч на них і полюбляє паркуватись заступник Кличка Валентин Мондриївський, як писав нещодавно Інформатор).
І взагалі, за мапою, на Хрещатику порожньо з об’єктами, “дружніми” до людей з інвалідністю. Це не так: Інформатор знає магазини й крамниці, до яких радо заїжджають клієнти на колісних кріслах. До того ж, великі ТРЦ, розташовані поблизу Хрещатика – ЦУМ, Gulliver – обладнані усіма засобами, що на мапі не відображені.
Феномен громадських вбиралень Дніпровського району
Якщо так погано з центральним органом влади, то, може, ситуація у РДА краще? Шукаємо “свою” адміністрацію – Дарницьку, на вул. Кошиця. І вже не дивуємося, коли бачимо, що на ній немає позначки: безбар’єрність до Кошиця ще не дісталася. А от сусідні школи обладнані: є й пандуси, і безпорогові входи. Загалом, заклади середньої освіти дуже “відповідально” поставилися до задачі – і усі представлені на мапі.
Звичайно, сказати, що у Києві геть немає муніципальних установ, обладнаних для потреб людей з інвалідністю, не можна. Так, обладнана тактильними покажчиками й інформтабло будівля Департаменту територіального контролю, що по вул. Богдана Хмельницького, 51А (її 2025 року ремонтуватимуть – про це днями також писав Інформатор). Є пандус і безпороговий вхід до Центру обслуговування клієнтів КП Київтеплоенерго на Жилянській, 83/53. А Управління соціальної й ветеранської плітики Печерської РДА на вул. Лейпцизькій облаштувало собі безпороговий вхід, про що також гордо повідомляє застосунок.
Втім, такі обладнані об’єкти у КП, ЦНАПах та РДА є, радше, виключенням: у центральній частині міста, на “великому” туристичному колі (Поділ, верхній Печерськ з Липками, частина Шевченківського й Голосіївського районів) таких установ – “аж” сім. На усій Оболоні – нуль. Там взагалі обладнані пандусами та іншими безбар’єрними елементами самі школи – і ще є одна комунальна аптека “Фармація”, яка встановила собі пандус, зробила безпороговий вхід й тактильні покажчики. Немає, згідно мапі, й жодної станції метро, яка була б обладнана бодай ліфтом – хоча і це нісенітниця. Нещодавно Інформатор розповідав про відкриття нового входу до ст.м. “Оболонь” з ліфтом – на мапі Кличка він відсутній.
Робилося кривими руками й без шефа київської “цифри”
З усіх доступних об’єктів інфраструктури на лівому березі Дніпра – два: громадська вбиральня у парку “Перемога” поряд зі ст.м. “Дарниця” (зате зробили й пандус, і пеленальний столик, і облаштування кабінки для людей на колясках), а також її “сестра” у парку “Аврора” на Воскресенці (ті ж умови). Зате у Святошинському районі вирішили зробити роботу якісно, й позначили… геть усі житлові будинки, де облаштовані пандуси. У підсумку Борщагівка й Біличі сяють темно-синіми позначками “об’єкт інфраструктури”, а на всьому Лівобережжі – “нещасні” дві такі іконки з туалетами (будинки, звичайно, обладнані тими-таки пандусами, проте на мапі про це – жодного натяку).
“Я прям бачу, як робили мапу. Десь місяць тому, після 20 січня, коли новий голова КМВА вписався в тему доступності разом з президентом) всім департаментам КМДА прийшла телеграма: дати перелік доступних локацій у вашому підпорядкування, осьо перелік з кількох граф у табличці, які вам треба заповнити. Всі заповнили, як уміли”, – коментує карту у дописі на Facebook київський активіст Сергій Пасюта.
Ті департаменти, хто мав більшу інформацію (той-таки Департамент освіти знав, де саме оплатив встановлення пандусів у школах – через це усі школи на мапі “світяться”) її надав. А ті, в кого інформації не було, продовжує Пасюта, придумали “аби що” – “доступні входи” до скверів, наприклад: входи у сквер і без того були доступними, бо розташовані горизонтально до земної поверхні міста.
“Залили в mymaps на гуглі. Вивантажили kml файл з координатами і додатковими полями з таблиці для кожного маркера на карті. Подружили після кількох танців з бубном цей kml файл із додатком Київ цифровий. Готовий продукт, чи ні – все одно. Аби хоч щось було. Зібрали чиновників, покликали фотографів і піарників, написали пресреліз”, – перелічує Пасюта “історичні віхи” створення передової карти від Києва Цифрового.
Зазначимо, що Мапу доступності Кличко презентував саме в момент, коли його “профільний” заступник Петро Оленич потрапив до потужного скандалу через “справу Комарницького”. Не виключено, що фінальні етапи роботи над проєктом пройшли якраз повз Оленича – він провів декілька тижнів у Лук’янівському слідчому ізоляторі, тож сказати, кому і як слід “доробляти” мапу, просто не було кому. Це – поки єдине притомне пояснення такої низької якості проєкту.
Які новини у “Києві Цифровому” для тих, хто паркує авто у місті
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що мобільний застосунок “Київ Цифровий” отримав нові можливості, які допоможуть контролювати тих, хто порушує правила паркування. Тепер за його допомогою можна не лише отримувати попередження про закінчення часу паркування або оплачувати штрафи за порушення його правил. У разі несвоєчасної сплати штрафів система автоматично передасть матеріали до виконавчої служби для примусового стягнення.
Також ми розповідали про те, що реалізація ідеї про безоплатне паркування у Києві для оборонців – діючих військових та ветеранів – вимагала рішучих технічних рішень. Так, застосунок “Київ Цифровий” інтегрували з деякими держреєстрами, зокрема, “Дією”. Відтак, у застосунку, яким користується вже більшість киян, першим з’явився статус “Захисник”.
