Київський метрополітен роз’яснив, яку роль відіграє амортизаційна складова у формуванні собівартості проїзду в підземці. У 2025 році собівартість однієї поїздки в метро становила 43,68 гривні — майже в п’ять разів більше за чинний тариф у 8 гривень. Одночасно питання перегляду тарифів уже отримало поштовх: мер Києва доручив профільним департаментам підготувати економічне обґрунтування нової вартості проїзду. За попередніми оцінками, остаточне рішення має бути прийняте протягом найближчих двох–трьох місяців.
Детальніше про структуру витрат підземки надали у відповідь на запит “Суспільного”. У КП “Київський метрополітен” наголосили, що амортизація — це не лише бухгалтерська стаття витрат, а ключовий механізм накопичення коштів для капітальних інвестицій, оновлення рухомого складу та розвитку мережі.
Обсяг амортизаційних відрахувань у 2025 році суттєво зріс — з 5,02 млрд грн у 2024 році до 6,09 млрд грн у 2025-му. Частково це зумовлено переоцінкою рухомого складу. За розрахунками підприємства, амортизація займає близько 40% від загальної планової собівартості перевезення одного пасажира; для порівняння, у 2018 році ця частка становила лише 21,5%.
У метрополітені конкретизували, на що спрямовуються амортизаційні кошти: комплексне оновлення систем безпеки руху поїздів, модернізація систем безперебійного електроживлення, підвищення рівня інформаційної безпеки та розвиток мережевої інфраструктури. Отже, амортизація безпосередньо пов’язана з надійністю та безпекою роботи підземки.
Окрім амортизаційної складової, до собівартості проїзду включені витрати на оплату праці персоналу, відрахування на соціальні заходи, а також матеріальні й операційні витрати. Директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Сергій Підгайний у квітні зазначив, що загальна собівартість міського транспорту наближається до 44 гривень, при цьому у метро вона ще вища. КМДА наполягає, що врахування амортизації при розрахунку є коректним і відповідає нормативним вимогам.
Для наземного транспорту підхід інший: у КП “Київпастранс” не враховують амортизацію тієї частини рухомого складу та об’єктів, які були придбані або відремонтовані за рахунок міського бюджету. Саме через це собівартість поїздки наземним транспортом у 2025 році становила 23,20 грн — майже вдвічі менше, ніж у підземці. Різниця у підходах до розрахунку витрат закріплена нормативно: для кожного виду транспорту застосовуються окремі методичні рекомендації Міністерства інфраструктури.
Тарифи та фінансовий тиск на київський транспорт
Питання реальної вартості поїздки в метро обговорюється вже не перший рік. Згідно з фінансовим планом підприємства, собівартість поїздки в підземці у 2026 році сягнула 64,53 гривні — тобто за рік витрати зросли ще суттєвіше. Місто дотує транспорт приблизно на 12 млрд грн на рік, а нинішній тариф у 8 гривень, який не переглядався з 2018 року, залишається найнижчим серед великих міст України. Додатковим тиском на бюджет стало рішення Верховної Ради про вилучення 8 млрд грн із бюджету Києва.
Транспортні експерти попереджають: без підвищення тарифів метрополітен поступово втрачатиме спроможність утримувати належний рівень послуг. За словами директора аналітичного центру “Інститут міста” Олександра Сергієнка, київське метро має здорожчати щонайменше вдвічі, щоб система отримала достатньо ресурсів для стабільного функціонування. Інакше погіршиться надійність перевезень, а ремонти та модернізації виконуватимуться рідше. Остаточне рішення щодо нового тарифу залежатиме від результатів економічних розрахунків, підготовка яких уже триває.
