На початку січня в Україні використання газу з підземних сховищ зменшилось у порівнянні з попередніми роками. В середньому щодня відбирається близько 40 млн кубометрів газу, що значно нижче ніж у звичайний період.
Ексміністерка енергетики Ольга Буславець пояснила, що через російські обстріли багато теплоелектроцентралей і теплових електростанцій не функціонують або працюють з обмеженнями. Ці станції споживають найбільше газу, адже виробляють тепло для міст та електроенергію для мережі. Коли ТЕЦ і ТЕС пошкоджені чи зупинені, використання газу не є необхідним.
Що це означає
Отже, зменшений відбір газу не свідчить про його надлишок, а є наслідком блекаутів та пошкодженої генерації.
“Причина не лише в імпорті газу, а й у зниженні споживання ТЕЦ через руйнування генеруючого обладнання”, – зазначила вона.
Імпорт газу в Україну продовжується. З сусідніх держав – Угорщини, Польщі та Словаччини – щоденно надходить близько 20–22 млн кубометрів. Запаси в сховищах залишаються відносно високими, навіть перевищуючи торішні показники.
Проте енергетичні експерти застерігають, що така ситуація не означає відсутності проблем. Менше споживаного газу обумовлено пошкодженням електростанцій, які мали б його використовувати. Раніше Денис Шмигаль, перший віцепрем’єр-міністр і міністр енергетики, відзначав, що жодна електростанція в Україні не залишилась без ушкоджень.
Додатковими викликами стали удари по газовидобувній інфраструктурі. Лише в останні дні російські атаки спричинили значні пошкодження об’єктів, пов’язаних з газовидобутком, що ускладнює ситуацію в майбутньому.
Надзвичайна ситуація в енергетиці України
14 січня президент Володимир Зеленський оголосив режим надзвичайної ситуації в енергетичному секторі внаслідок масштабних російських ударів по енергетичній інфраструктурі та ускладнень через сильні морози. Це рішення спрямоване на покращення координації між державними службами, енергетичними компаніями та місцевою владою для стабілізації енергосистеми і своєчасного реагування на аварії.
Режим надзвичайної ситуації характеризується технічним станом енергосистеми, що вводиться у разі масових пошкоджень або втрат генеруючих потужностей, ускладнюючи нормальну роботу мережі і вимагаючи особливих заходів для підтримки електропостачання. Цей режим не є повноцінним “надзвичайним станом” у юридичному сенсі, проте відкриває додаткові технічні можливості для стабілізації системи.
Уряд сформував координаційний штаб для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та стабілізації енергопостачання, особливо в найбільш постраждалих регіонах, зокрема в Києві. Цією роботою керуватиме Денис Шмигаль.
Одним із наслідків цього рішення стало оновлення правил комендантської години в зонах надзвичайної ситуації в енергетиці. Зокрема, українцям дозволено виходити на вулицю під час комендантської години без спеціальних перепусток, щоб дістатися до “Пунктів незламності” та пунктів обігріву для отримання необхідної допомоги, подібно до режиму, що діє під час повітряної тривоги.
15 січня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підтвердила, що в зонах надзвичайної ситуації в енергетиці можливе послаблення комендантської години, що дозволить рух приватного транспорту та пересування людей вночі для доступу до пунктів допомоги. Точні території та умови будуть визначені спеціальними комісіями.
Ці зміни є частиною широких заходів уряду на подолання наслідків енергетичної кризи, викликаної тривалими атаками на енергетичну інфраструктуру та несприятливими погодними умовами.
