Кирило Буданов публічно спростував уявлення про «Орєшнік» як ключову загрозу для України. На форумі «Архітектура безпеки» 2026 року він прямо зазначив: справжня й нагальніша небезпека — це перевірені часом «Іскандери», комплекси С-400 та крилаті ракети, яких у Росії більш ніж достатньо. Раніше він також робив різкі оцінки щодо інших безпекових викликів, аналізував дії американського президента й попереджав про певні ризики для України. Цього разу акцент зроблено на типах озброєнь, які завдають ударів по країні щоденно — і саме вони становлять більшу загрозу, ніж показові комплекси Кремля.
За словами керівника Офісу президента, «Орєшнік» має передусім демонстративний характер. Його слова з виступу на форумі передає агентство УНІАН.
Як пояснив Буданов, «Орєшніки» створюють психологічний ефект, але не вирішують безпосередніх бойових завдань. Натомість, за його словами, «Іскандери», наземні режими С-400, крилаті ракети та БПЛА щоденно чинять реальний тиск на Україну, і цих засобів у ворога — з надлишком.
«У нас проблема більш нагальна — це звичайні вже для нас “Іскандери”, це комплекси С-400 для наземних ударів, це крилаті ракети повітряного та морського базування і, на жаль, БПЛА», — підкреслив керівник Банкової.
На питання, чи можуть такі атаки зламати моральний дух українців, він відповів риторично: за роки повномасштабної війни ворогу цього не вдалося і навряд чи вдасться. Буданов визнав, що обстріли впливають на людей, однак наголосив — моральна стійкість України залишається незламною.
Удари по Росії виявилися шоком для росіян
Окрему увагу глава ОП присвятив українським ударам по території Росії. На його думку, це «більш цікава історія»: мешканці РФ виявилися психологічно не готові до масованих прольотів дронів і ракет у глиб країни. Впевненість у власній недоторканності розсипалась — і для багатьох це стало несподіваним шоком.
«Вони не були морально готові до того, що можуть масово залітати дрони, десь ракети. Для них це шок, повне нерозуміння і неготовність сприймати це. Росіяни вірили, що такого ніколи не може бути, бо вони дуже сильні, потужні і всі їх бояться, а виявляється, що все інакше», — наголосив Буданов.
Він також пояснив логіку ударів по паливній логістиці ворога: за його оцінкою, це стандартна й ефективна операція. Пальне противник переважно перевозить бензовозами, тоді як лише невелика частина йде залізницею. Ураження таких ланцюгів зупиняє не лише бойову техніку, а й всю систему забезпечення окупантів — від генераторів до автомобільної логістики.
«А ви розумієте — нема палива, стоять автівки, а це все логістика, перш за все, бо бойова техніка не так часто використовується, а питання логістики постійно вимагає палива, зокрема і робота генераторів, тобто це все те, що допомагає російським окупантам виконувати свої завдання. Тому це максимально ефективна робота, вона потрібна і правильна», — додав глава ОП.
Буданов уточнив: удари по паливних об’єктах та логістиці не зупинять армію противника повністю, але суттєво ускладнять її функціонування. Саме тому Україна продовжує та нарощує такі операції — особливо з кінця 2022 року, коли їх інтенсивність різко зросла.
Росія б’є «Орєшніками», але вони не такі вже й невразливі
Твердження про «Орєшнік» як «невразливу» зброю давно піддаються сумніву. За оцінками експертів, критичним недоліком цієї ракети є низька точність ураження — через це її радше вважають інструментом психологічного тиску. Попри заявлену швидкість понад 10 Махів, бойова ефективність викликає питання, і багатомільярдні витрати на розробку виглядають скоріше як інвестиція в демонстрацію сили, а не в практичний бойовий засіб.
За деякими повідомленнями, у ніч на 24 травня під час чергового масованого удару по Україні російська армія застосувала «Орєшнік» у так званому кінетичному варіанті. Ракету запустили в напрямку Білій Церкві на Київщині. Інститут вивчення війни (ISW) не виключав, що Росія могла запустити одразу дві балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік». За однією з версій, одна з них вийшла з ладу та впала на тимчасово окупованій території Донеччини. Якщо цей запуск підтвердиться, це означатиме, що окупанти даремно витратили близько 50 мільйонів доларів у власному тилу, а загальний кошторис цього обстрілу підскочив до близько 411 мільйонів доларів.
Цю невдачу окупантів зафіксували аналітики Інституту вивчення війни (ISW), а суму збитків оприлюднило інформагентство Міноборони. Американські експерти посилаються на дані українських OSINT-спільнот, які виявили показове відео з фронту. На кадрах видно падіння шести суббоєприпасів, на які під час атаки зазвичай розділяється бойова частина цієї балістики.
