Ядерний експерт Greenpeace Шон Берні попереджає, що «Укриття» над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС може обвалитися в будь-який момент. За його словами, лютнева атака російського ударного дрона фактично перекреслила багаторічні міжнародні зусилля з посилення ядерної безпеки. Берні наголошує: якщо конструкція впаде, виконання термінових робіт із контролю радіоактивності на станції стане практично неможливим. На думку фахівця, Росія свідомо використала ядерний чинник як елемент тиску і зброю проти України.
Про це Берні розповів в інтерв’ю УНІАН. Він пояснив, що Новий безпечний конфайнмент (НБК) залишався герметичним доти, доки в ніч на 14 лютого 2025 року туди не влучив російський дрон з фугасною бойовою частиною. Внаслідок вибуху і пожежі виник пролом у просторі під аркою; через нього більше неможливо підтримувати необхідний режим негативного тиску — ключовий механізм, який перешкоджає витоку радіоактивних частинок назовні.
Система негативного тиску — один із головних елементів контролю радіоактивності в середині конфайнменту. Її робота полягає в тому, що всередині простору під аркою створюється нижчий тиск у порівнянні з безпосередньою зоною навколо отвору, що змушує повітря рухатися всередину, а не назовні. Після цього повітря проходить крізь потужні фільтри та системи кондиціонування. Після удару дрона цей механізм втратив ефективність, а отвір у даху унеможливлює підтримання належного перепаду тиску.
Берні описує ймовірний сценарій руйнування: спочатку всередині НБК підніметься радіоактивний пил, а потім він може вийти назовні. Він уточнює, що пил навряд чи розповсюдиться на сотні кілометрів, але локальне забруднення біля НБК та суміжних ядерних об’єктів стане настільки серйозним, що виконання будь-яких технічних робіт на території станції ускладниться до неможливості. Йдеться про три реактори ЧАЕС і сховища відпрацьованого ядерного палива, догляд за якими є критично важливим для безпеки регіону. Обвал означатиме, що всі існуючі плани реагування доведеться переглядати і розробляти практично з нуля.
Фахівець також звертає увагу на постійний ризик повторних атак: дрони й ракети пролітають над Чорнобилем майже щодня, тож можливість нового влучання залишається високою. Навіть непрямі попадання великої потужності поблизу можуть спричинити сейсмічні поштовхи, які завдадуть шкоди нестабільним конструкціям першого саркофага під НБК. За оцінками директора ЧАЕС Сергія Тараканова, повне відновлення конфайнменту може зайняти від трьох до чотирьох років і вимагатиме значних міжнародних інвестицій. Наразі Україна підписала грантову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку, і першочергові ремонтні роботи планують завершити до кінця 2026 року.
Від першого саркофага до НБК: 40 років боротьби з Чорнобилем
Перший об’єкт «Укриття» — відомий бетонний саркофаг — збудували над четвертим реактором менш ніж за сім місяців після аварії 26 квітня 1986 року. Це був один із найнебезпечніших і найскладніших будівельних проєктів: понад 200 тисяч ліквідаторів і будівельників працювали в умовах високого радіаційного ризику, зводячи сталеві та бетонні конструкції висотою понад 60 метрів. До листопада 1986 року саркофаг накрив зруйнований реактор і запобіг значному розширенню радіоактивного забруднення. Проте ця споруда була створена як тимчасовий захід із розрахунком на 25–30 років служби, і вже за кілька десятиліть вона почала руйнуватися і покриватися тріщинами.
Розуміння крихкості першого саркофага об’єднало міжнародну спільноту навколо масштабного проєкту. За участі 45 країн і коштів Фонду «Укриття» ЄБРР у 2010-х роках розпочали будівництво Нового безпечного конфайнменту — гігантської сталевої арки вартістю близько 1,5 млрд євро. У 2016 році арку насунули по рейках і накрили нею старий саркофаг, а в 2019 році передали її Україні. НБК створювався як герметичне середовище для безпечного поступового демонтажу нестабільних внутрішніх конструкцій першого саркофага і перетворення зони на контрольовану екологічну систему — роботи, розраховані на десятиліття.
Плани з демонтажу внутрішніх конструкцій першого саркофага неодноразово відкладалися: спочатку через технічні складнощі, потім через пандемію COVID-19, і врешті роботи перенесли на 2029 рік. Атака дрона у лютому 2025 року знову змінила ці терміни. Нині фахівці змушені спершу відновити захисні функції НБК, а вже потім повертатися до питання демонтажу. За оцінками експертів, навіть оперативний демонтаж нестабільних внутрішніх конструкцій вимагатиме щонайменше восьми років цілеспрямованої і ризикованої роботи.
Чорнобиль сьогодні: ремонт і регіональний контекст
Незважаючи на значні пошкодження конфайнменту, роботи на ЧАЕС тривають. Зокрема, на території станції встановлюють сонячну електростанцію, яка має скоротити залежність об’єкта від зовнішнього енергопостачання та підвищити його стійкість під час відключень. Це рішення є частиною нової моделі енергетичної безпеки ЧАЕС у умовах тривалої війни. Стабільне електропостачання критично важливе для роботи моніторингових систем і систем охолодження ядерних об’єктів.
Наслідки чорнобильської катастрофи відчутні і сьогодні — не лише в технічному сенсі. Питання соціального захисту та виплат мешканцям зони відчуження залишаються предметом гострих дебатів. За час повномасштабної війни кількість осіб, які претендують на відповідні виплати, значно зросла, і держава витрачає на це орієнтовно 15 мільярдів гривень на рік. Одночасно стан захисної споруди над четвертим реактором викликає занепокоєння в міжнародній ядерній спільноті, а пошкодження НБК підкреслює необхідність додаткових ресурсів і міжнародної підтримки.
